Природа Землі неповторна.
Запрошую вас здійснити мандрівку загадковими та неймовірними куточками рідної України та планети.
Вирушаймо!
https://www.youtube.com/watch?v=ETaox9aBQ5M
https://www.youtube.com/watch?v=F5JzT1ZRxoY
https://www.youtube.com/watch?v=6SDsdhhjR64
https://www.youtube.com/watch?v=zJm3KVopfwU
https://www.youtube.com/watch?v=vb0ZWc70gOk&t=20s
Любі мої учні!
Запрошую вас здійснити мандрівку загадковими та неймовірними куточками рідної України та планети.
Вирушаймо!
https://www.youtube.com/watch?v=ETaox9aBQ5M
https://www.youtube.com/watch?v=F5JzT1ZRxoY
https://www.youtube.com/watch?v=6SDsdhhjR64
https://www.youtube.com/watch?v=zJm3KVopfwU
https://www.youtube.com/watch?v=vb0ZWc70gOk&t=20s
Любі мої учні!
Ось ми і закінчили вивчення курсу біології 6 класу.
Я дякую всім вам за співпрацю! Ви молодці!
Бажаю гарного літнього відпочинку! І, звичайно, міцного здоров'я!
Чекаю на зустріч у вересні.
Тетяна Ігорівна
УРОК 15 (12 - 15.05)
Перехід до багатоклітинності.
Опрацюйте §19.
З’ясуйте:
1. Якими бувають організми за кількістю клітин?
2. Чим відрізняються одноклітинні та багатоклітинні
організми?
3. Колоніальні організми.
4. Ульва-багатоклітинна водорость.
Вам на допомогу
Перегляньте ВІДЕО
Одноклітинні та багатоклітинні організми
Відмінність одноклітинного і багатоклітинного організму
Виникнення багатоклітинності
Вольвокс
Ульва
Домашнє завдання:
Опрацювати §19;
Усно дати відповіді на запитання (ст. 73)
УРОК 16 (12 - 15.05)
Губки-примітивні багатоклітинні організми.
Опрацюйте §20.
З’ясуйте:
1. Які організми називають губками?
2. Які особливості будови губок?
3. Які процеси життєдіяльності притаманні губкам?
4. Яка роль губок в природі і житті людини?
Вам на допомогу
Перегляньте ВІДЕО
Домашнє завдання:
Опрацювати §20;
Усно дати відповіді на запитання (ст. 77)
Бактерії: роль в природі та житті людини
Пригадайте!
Доповніть речення(усно)
1.Бактерії – організми, які
складаються (з однієї клітинни)
2.Бактеріальна клітина зверху вкрита… (оболонкою)
3.Навколо бактеріальної клітини
утворюється слизова… (капсула)
4.Під оболонкою знаходяться… (цитоплазма і нуклеоід)
5.Організми, що мають таку будову клітини,
називають… (прокаріотами)
6.За способом живлення бактерій… (гетеротрофи)
7.Ціанобактерії живляться… (автотрофно)
8.Бактерії, що живляться готовими
речовинами, називають… (гетеротрофами)
9.Бактерії, що живляться речовинами живих
організмів, називають… (паразитами)
10.Бактерії, що живляться відмерлими
рештками організмів, називають… (сапротрофами)
11.За несприятливих умов бактерії
утворюють… (цисту)
12.Бактерії мешкають… (вода, грунт, повітря, живі і мертві
організми)
13.Розмножуються бактерії… (поділом)
Оскільки бактерії мешкають у різних умовах, вони
відіграють важливу роль у природі та житті людини. Вона буває позитивною і
негативною. І у чому ж виявляється їхнє позитивне і негативне значення?
Відповіді на ці запитання ми знайдемо на сьогоднішньому уроці.
Опрацюйте §18.
Вам на допомогу
Корисні бактерії.
Джерело надходження корисних
бактерій для людини — це молочнокислі продукти, різноманітні соління, квашені
та мочені овочі та фрукти.
Бактерії
|
Значення
|
Біфідобактерії
|
Покращують травлення,
забезпечують організм деякими необхідними речовинами, пригнічують розвиток
умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з
хвороботворними мікроорганізмами
|
Молочнокислі бактерії
|
Виготовляють молочнокислі
продукти та соління.
Покращують травлення,
забезпечують організм деякими необхідними речовинами, пригнічують розвиток
умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з
хвороботворними мікроорганізмами.
|
Бульбочкові бактерії
|
Вбирають Нітроген з повітря,
повертаючи його в ґрунт, природне азотне добриво
|
Оцтовокислі бактерії
|
Виробляють оцет, квашену
капусту
|
Пробіотики
|
Захищають організм від
шкідливих, перешкоджають розвитку хвороботворних, додаються до продуктів
харчування з метою лікування або профілактики захворювань
|
Сапротрофні бактерії
|
Спричиняють гниття відмерлих
організмів, очищуючи планету від решток, утворена органічна речовина
забезпечує існування тварин та грибів.
Відіграли провідну роль в
утворенні корисних копалин — самородної сірки, болотної залізної руди, нафти
та газу
|
Шкідливі бактерії.
Бактерії
|
Шкода
|
бактерії-паразити, що є
збудниками хвороб
|
Викликають хвороби людини
(туберкульозу, тифу, скарлатини, ангіни, холери, правця, дизентерії, чуми
тощо), тварин та рослин (гниль капусти, гниль цибулі, картоплі,
плямистість плодів, коренів, парша картоплі, плямистість листків).
Вченими лише менше 100 видів
визнані збудниками небезпечних хвороб людини.
|
Бактерія гниття клостридій
|
Розвиваючись на м'ясі, рибі,
різних консервах зі здутими кришками, виділяє надзвичайно токсичну отруту -
ботулотоксин, що є причиною ботулізму - отруєння, яке звичайно призводить до
смерті (смертельна доза цього токсину становить менш ніж 0,1 мг)
|
хижі бактерії
|
захоплюють дрібні живі
організми
|
Бактеріальні хвороби та їх
збудники:
Бактеріальна хвороба
|
Бактерія-збудник
|
Шлях інфекції
|
Орнітоз
|
Хламідія папуг
|
Птахи-переносники (голуби,
папуги)
|
Чума
|
Чумна паличка
|
Дикі тварини-переносники, в
першу чергу — миші, щурі, ховрахи, бабаки, комахи-переносники (блохи)
|
Висипний тиф
|
Ріккетсія тифозна
|
Комахи-переносники (воші)
|
Холера
|
(холерний вібріон)
|
Сира вода з відкритих водойм,
озера та ставки з водою непрозорою або неприємною на запах
|
Бутулізм
|
Бактерія гниття клостридій
|
Зіпсуті (здуті) консерви, м'ясо
|
Сибірська виразка
|
Бацила сибірської виразки
|
|
Туберкульоз
|
Туберкульозна паличка Коха
|
|
Дифтерія
|
Дифтерійна паличка
|
|
Черевний тиф та сальмонельоз
|
Сальмонела
|
Сирі яйця, погано оброблені
продукти
|
За ступенем небезпечності для
людини бактерії:
• особливо небезпечні: бактерія
чумної палички (збудник чуми), холерний вібріон (збудник холери), ріккетсія
тифозна (збудник тифу), бацила сибірської виразки (сибірської виразки),
хламідія папуг (орнітозу);
• небезпечні: туберкульозна
паличка (збудник туберкульозу), дифтерійна паличка (збудник дифтерії),
зелікобактер (збудник виразки шлунка), сальмонели (збудник черевного тифу та
сальмонельозу), мікобактерія прокази (збудник прокази);
• умовно – небезпечні : кишкова
паличка, економічно шкідливими є бактерії, які псують харчові продукти,
спричинюють гниття виробів з деревини та тканин, викликають біологічне
руйнування промислових матеріалів та виробів, а також є збудниками хвороб
сільськогосподарських рослин та тварин;
• безпечні (кисломолочні
бактерії).
Засоби профілактики бактеріальних
захворювань
Засоби
|
Приклади
|
Боротьба з переносниками
інфекції
|
Не брати до рук диких тварин,
уникати укусів кровосисних комах чи кліщів. Дезинфекція насаджень.
|
Підвищення санітарної культури
населення
|
Дотримання правил
гігієни. Купання у дозволених водоймах. Стерилізація та пастеризація
продуктів для тривалого зберігання. Правильне зберігання продуктів
харчування, вживання до закінчення терміну придатності.
|
Підвищення опірності організму
|
Правила харчування:
збалансоване харчування, багато вітамінів.
Здоровий спосіб життя. Після
лікування антибіотиками поповнювати запас корисних бактерій
|
Планові обстеження
|
Проба Манту та флюрографія для
виявлення туберкульозу
|
Вакцинація
|
Профілактичні щеплення людей
проти дифтерії, правця, туберкульозу
|
Своєчасне виявлення та
лікування хворих
|
Захист подиху марлевими
пов'язками. Карантин хворих. Найчастіше використовують антибіотики -
складні хімічні речовини, які виділяються мікроорганізмами і здатні
стримувати розвиток інших мікроорганізмів.
|
Домашнє завдання:
Опрацювати §18;
Усно дати відповіді на запитання (ст. 70-71)
УРОК 12 (27 - 30.04)
Бактерії: особливості будови та
процеси життєдіяльності
Пригадайте!(усно)
1. Як називають одноклітинних представників
грибів?
2. Де можуть мешкати дріжджі?
3. Найбільш відомі серед дріжджів?
4. Як розмножуються цукрові дріжджі?
5. Що виділяється у процесі життєдіяльності
дріжджів?
6. На що багаті пивні дріжджі?
7. На що не здатні гриба на відміну від рослин?
8. Що можуть споживати гриби?
9. Якого роду дріжджі мешкають у організмі
людини?
Сьогодні ми з вами почнемо вивчати тих, кого не
бачимо, не чуємо, але відчуваємо, адже їх біомаса у 150 разів перевищує біомасу
усього живого. На 1 га землі вони становлять 5 т живої маси. А розмножуються
деякі рекордсмени кожні 5 хв, при цьому за 1 добу їх клітина утворює 1 кг маси!
Мова піде про БАКТЕРІЇ
Опрацюйте §17.
З’ясуйте:
1.
Які особливості будови клітин бактерій?
2.
Які організми відносять до ціанобактерій?
3.
Які особливості процесів життєдіяльності бактерій?
Вам на допомогу
ВІДДІЛ БАКТЕРІЇ (від
грец. бактеріон - паличка)
Налічує
понад 3000 видів одноклітинних або рідше нитчастих організмів.
Основні ознаки бактерій (Книга рекордів живих організмів).
-
найдавніші організми;
-
мають найменші розміри;
-
найчисельніша група;
-
най витриваліші створіння;
-
всеїдні;
-
швидко розмножуються
Поширення
бактерій: скрізь - у ґрунті, воді, повітрі, на поверхні або
всередині інших організмів (людини, тварин, рослин, грибів).
Особливо багато
бактерій у поверхневих шарах ґрунту (в 1г чорнозему може бути 5-6 млрд.
бактеріальних клітин, в піщаному ґрунті - до 1 млрд.); в брудних, запилених
приміщеннях, що погано провітрюються, на забруднених поверхнях.
Напровесні та на
початку осені кількість бактерій у повітрі завжди збільшується, бактерій стає
значно менше в суху і сонячну погоду влітку та сухого морозного дня взимку.
За один вдих
людина вдихає з повітрям приблизно від 1-2 клітин у добре провітреному
приміщенні, до 150-500 клітин у приміщенні зі спертим та затхлим повітрям.
У тілі здорової
людини живе від 300 до 1000 видів бактерій, загальна маса яких складає
близько 1 кг, а чисельність клітин — близько 10 квадрильйонів, що в десять
разів більше за кількість клітин тіла дорослої людини. За чисельністю
переважають саме корисні бактерії — їх частка становить до 70-80%, решта
припадає на умовно-небезпечні бактерії.
Бактерії відсутні
хіба що в деяких лабораторіях, де за допомогою спеціальних засобів
забезпечується режим стерильності.
|
Форма
клітин бактерій:
Куляста
|
• стафілококи
(грец. стсіфіле - виноградне гроно і кокус) мають вигляд грона;
• стрептококи
(від грец. стрепта- ланцюжок і кокус) мають вигляд ланцюжка;
• монококи (від
грец. монос - один і кокус - кулька);
• диплококи (від
грец. диплос - подвійний і кокус);
• тетракоки (від
грец. тетра - чотири і кокус);
• сарцини;
• мікрококи
|
Паличкоподібна
|
• бацили (від
лат. бацилус - паличка) - циліндричні або паличкоподібні бактерії
|
Спіральна
|
• спірили (від
лат. спірила - вигнута) у вигляді спіралі у 2-3 оберти;
• спірохети (від
лат. спіра - вигин і грец. хета - щетинка) у вигляді спіралі, закручені
більше, ніж у 3 оберти
|
Вигнута
|
• вібріони (від
лат. вібраре - коливатися) мають вигляд коми
|
Будова клітини
бактерії.
•
Розмір зазвичай становить від 0,6 до 2 мкм, що у 10-100 разів менше, ніж
середні розміри клітини рослин чи тварин.
•
Ззовні може знаходитись міцна клітинна оболонка з муреїну. Часто навколо клітин
утворюється слизова капсула.
•
Клітина вкрита клітинною мембраною.
•
Має цитоплазму з органелами рибосомами.
•
Клітина не має ядра, у ній є лише ядерна речовина, але відсутня ядерна
мембрана. Молекула ДНК (носія спадкової інформації) розташовується
безпосередньо в цитоплазмі.
•
Більшість має органели руху - джгутики від одного до багатьох. Вони
розміщуються на одному чи на обох кінцях клітини, вкривають всю поверхню
клітини.
•
Пурпурні та зелені бактерії мають мембранні утвори з хлорофілом, здійснюють
фотосинтез, проте не виділяють кисень, більшість бактерій - гетеротрофи, вони
не мають хлорофілу.
Розмноження бактерій:
•
поділ клітини навпіл (відбувається кожні 20-30 хвилин, за сприятливих умов одна
бактерія за добу може утворити сотні мільярдів клітин);
•
брунькування.
Несприятливі умови
(нестача їжі, вологи, погодні умови тощо) можуть переносити:
•
у стані спор, які слугують лише для переживання несприятливих умов і
розповсюдження;
•
у стані цист (від грец. цистіс - пухир), у якому настає анабіоз (тимчасово
сповільнюються процеси життєдіяльності), клітина оточена щільною оболонкою і
зберігає життєздатність протягом багатьох років, витримує дуже високі (до
250°С) і низькі (до -180°С) температури.
Максимальний
період життя бактерії: клітина бактерії живе від
поділу до поділу: за сприятливих умов — лише кілька десятків хвилин, але у
стані анабіозу чи цисти можуть перебувати необмежено довго (за сприятливих умов
циста скидає оболонку і починає ділитися).
Дихають бактерії всією
поверхнею клітини.
За
відношенням до кисню поділяються на
•
аеробні (від грец. аер - повітря), які обов'язково потребують кисню повітря,
мешкають у ґрунтах та в поверхневих шарах води, особливо — забрудненої;
•
анаеробні (грец. частка ан - заперечення), одержують його з різних сполук під
час їх розщеплення в процесі бродіння, мешкають у глибині застійних водойм,
травних системах.
Спосіб живлення бактерій.
Поживні
речовини бактерії всмоктують всією поверхнею клітини.
• гетеротрофне
грибне (споживають
готові органічні
речовини, частково
переробляють їх в
речовини власних клітин, а частково розкладають на неорганічні речовини,
отримуючи при цьому енергію)
|
• сапротрофи -
бактерії, які живляться відмерлими рештками (гнильні бактерії);
• паразити -
бактерії, які живляться речовинами живих організмів (хвороботворні бактерії).
• симбіонти -
бактерії, що живуть у симбіозі з іншими організмами (бульбочкові бактерії).
• хижаки -
бактерії, які захоплюють дрібні живі організми (хижі бактерії).
|
• автотрофне
(органічні речовини виробляють самі, здійснюючи фотосинтез, але при цьому
ніколи не виділяють у повітря вільного кисню)
|
зелені, пурпурні
бактерії
|
Домашнє завдання:
Опрацювати §17;
Усно дати відповіді на запитання (ст. 66)
Дріжджі – одноклітинні гриби
Опрацюйте §16.
Завдання:
1.
Які організми називаються грибами?
2.
Які особливості будови та процесів життєдіяльності дріжджів?
3.
Яке значення дріжджів в природі та житті людини?
Вам на допомогу
ДРІЖДЖОВІ ГРИБИ —
велика група мікроскопічних грибів, у яких міцелій спрощений і легко
розпадається на окремі клітини (клас Аскоміцети).
Середовище
життя: рідке або дуже висока вологість (через відсутність
розвиненого міцелію, дріжджі не можуть поглинати воду в одному місці і
транспортувати її в інше).
У
природних умовах дріжджі живуть на поверхні плодів і
листків, нектарі квіток тощо, місцях багатих на цукри.
Найбільш
відомі представники: цукрові, або пекарські, дріжджі; пивні дріжджі
(існують тільки в культурі вирощування), винні дріжджі (зустрічаються в природі
на різних соковитих плодах).
Будова клітини
дріжджового гриба.
Дріжджовий
гриб – це одноклітинний організм.
Клітини
мають кулясту або овальну форму, на відміну від більшості грибів, вони не
утворюють грибних ниток.
Клітина дріжджів
має характерну для грибів будову — це еукаріотичні клітини, вкриті клітинною
оболонкою і позбавлені хлоропластів.
Переважають
одноядерні клітини, у клітинній оболонці відсутній хітин.
Розмноження: нестатеве
(брунькування, поділ клітини).
Брунькування
|
На дорослій клітині з'являється випин (брунька),
який росте і перетворюється на нову клітину, згодом вона відокремлюється від
материнської клітини.
|
Ріст
та розвиток: за сприятливих умов (підвищена температура, достатня кількість цукрів
та кисню) дріжджі ростуть та діляться дуже швидко.
Забезпечення
енергією:
Дихання (аеробне)
|
за наявності
кисню дихають, розкладаючи цукри на вуглекислий газ і воду
|
Бродіння
(анаеробне)
|
за
відсутності кисню отримують енергію за допомогою бродіння, розкладаючи цукри
на вуглекислий газ і спирт
|
Симбіози
між дріжджами та бактеріями: субстанції
«чайний гриб» з оцтовокислою бактерією, «рисовий гриб» з молочнокислою
бактерією та «молочний гриб» з молочнокислою бактерією виготовляють у Китаї.
У
субстанції «чайний гриб» дріжджі у підсолодженому відварі чаю зброджують цукор
до спирту, а оцтовокислі бактерії окислюють спирт до органічних кислот і
виділяють за межі клітин тонкі ниточки чистої целюлози.
Дріжджові
гриби є необхідним компонентом природних систем; у виробничій діяльності людини
мають промислове застосування.
ЗНАЧЕННЯ
ДРІЖДЖІВ У ПРИРОДІ.
•
Сапроторофи розкладають органічні рештки.
ЗНАЧЕННЯ
ДРІЖДІВ ДЛЯ ЛЮДИНИ.
Позитивне
значення.
•
Використовуються в харчовій промисловості (в хлібопеченні, пивоварінні,
виробництві спирту).
•
Препарати із сухих пивних дріжджів можна придбати в аптеках (пивні дріжджі
багаті на вітаміни).
•
Певні види дріжджів людина використовує для виготовлення харчових добавок,
багатих на білки.
•
Дріжджові добавки з кормових дріжджів використовують сільському господарстві як
білковий корм для худоби.
•
Деякі види дріжджів застосовують для очищення забруднених нафтою водойм.
•
Певні культури дріжджів використовують для отримання сучасного недорогого
біологічного палива.
•
Застосовують у медицині для лікування фурункульозу, авітамінозів тощо.
•
Вирощують на мікробіологічних підприємствах для отримання органічних кислот та
біологічно активних речовин, кормових добавок для тварин.
•
Отримують напій з цінними лікувальними та профілактичними властивостями за
допомогою субстанції під назвою «чайний гриб», «рисовий гриб», «молочний
гриб».
Негативне
значення.
•
Дріжджі здатні викликати грибні захворювання людини — мікози.
•
Дріжджі роду Кандида (живуть в кишечнику) в разі масового розмноження можуть
спричинити захворювання у людей з послабленою імунною системою.
Аеробні (від грец. аер - повітря) – організми, які потребують кисню.
Анаеробні (від грец. частки ан – заперечення та аер - повітря) – організми, які
живуть в без кисневому середовищі.
Домашнє завдання:
Опрацювати §16;
Усно дати відповіді на запитання
Джерела:
https://www.youtube.com/watch?v=yCHXjqw_qRIШановні учні, зверніть увагу!
Я НЕ вимагаю робити конспекти уроків. Надсилати їх не потрібно.
Обов’язковими для виконання є лише ті завдання , що мають позначку «Письмово». Лише їх потрібно надсилати для оцінювання! Вказуйте, будь ласка, своє Прізвище, ім'я, а також тему (або номер) уроку. Обов'язковим є виконання тестових завдань!
Дякую.
УРОК 10 (21 - 24.04)
Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу
Опрацюйте §15.
Завдання:
1.
Які особливості будови та процесів життєдіяльності
хламідомонади?
2.
Які особливості будови та процесів життєдіяльності
евглени зеленої?
3.
Чим характеризується водорість хлорелла?
Вам на допомогу
ХЛАМІДОМОНАДА.
Мешкає одноклітинна
зелена водорість здебільшого в мілких теплих прісних водоймах (деякі види
трапляються в морях і в лісових ґрунтах).
За несприятливих умов (висихання
водойми тощо) клітина втрачає джгутики і переходить у стан спокою, при появі
води у неї знову з'являються джгутики і відновлюється життєдіяльність.
Значення
хламідомонади:
• їжа для інших
мешканців водойм;
• збагачує водойми
киснем;
•
використовується для лабораторних досліджень.
За масового
розмноження хламідомонада може спричиняти явище, відоме під назвою «цвітіння»
води.
Будова клітини
ХЛАМІДОМОНАДИ.
Одноклітинний
організм, форма клітини – грушоподібна.
Клітина оточена
щільною клітинною оболонкою, під нею є клітинна мембрана.
На передньому кінці
розташовані два джгутики однакової довжини (за їхньою допомогою хламідомонада
плаває в товщі води).
Спереду розташовані
дві скоротливі вакуолі, які регулюють концентрацію розчину в клітині
(виводиться вода та регулюється тиск).
Має один великий
хлоропласт чашоподібної форми з одним піреноїдом, тому весь вміст клітини
розміщується в заглибині хлоропласта. Піреноїди - тільця білкової природи, які
розташовуються на поверхні хлоропластів, і навколо них відкладаються запасні
поживні речовини – крохмаль.
Червоне
світлочутливе вічко (стигма), що розташоване у хлоропласті, визначає напрям
руху до світла.
У цитоплазмі є
велика вакуоля із клітинним соком.
У центрі клітини
розташоване ядро.
Тип живлення
хламідомонади - змішаний (на світлі вона живиться за допомогою
фотосинтезу, в умовах недостатнього освітлення поверхнею клітини вбирає
розчинені у воді органічні речовини).
Газообмін в процесі
дихання хламідомонади відбувається через поверхню
клітини.
Розмноження
хламідомонади: нестатевий (спорами) та статевий способи. За масового розмноження хламідомонада може спричиняти явище,
відоме під назвою «цвітіння» води.
• Нестатевим
способом розмножуються у сприятливі умови за допомогою рухливих спор (під
клітинною оболонкою материнського організму цитоплазма та ядро кілька разів
діляться, виникають невеликі спори з двома джгутиками, коли оболонка
розривається, спори залишають материнську клітину та виходять у воду, там
швидко виростають до певних розмірів, після чого їхня клітинна оболонка стає твердою
та нерозтяжною).
• Статевим способом
розмножуються за несприятливих умов, наприклад, при зниженні температури води,
пересиханні водойм тощо (материнська клітина ділиться на кілька десятків
статевих клітин, зовні подібні до спор, однак значно менші за розмірами, вони
виходять у воду і попарно запліднюються, утворена зигота вкривається товстою
оболонкою, у такому стані вона переживає несприятливі умови, за настання
сприятливих умов цитоплазма і ядро зиготи діляться, так утворюються 4 спори,
які виходять у воду та перетворюються на зрілих хламідомонад).
ХЛОРЕЛА.
Мешкає одноклітинна
водорість переважно на зволожених ділянках суходолу: на вологому ґрунті, вогких
стінах, також як симбіот у тілі водних організмів.
Несприятливі умови
перебуває у вигляді цисти (оболонка клітини хлорели
може потовщуватись, у цитоплазмі накопичується багато олії і запасного
крохмалю, у такому неактивному стані хлорела може перебувати тривалий час).
Значення
хлорели:
• їжа для інших
мешканців водойм;
• збагачує водойми
киснем;
• багата на різні
вітаміни та необхідні для організму людини хімічні елементи (Фосфор, Кальцій,
Калій, Магній, Ферум, Купрум, Сульфур, Йод тощо);
• клітини хлорели
містять найбільше хлорофілу, який відомий своїми антибактеріальними
властивостями, стимулює процеси кровотворення, роботу серцево-судинної, травної
систем;
• речовини, які
входять до складу клітинної стінки хлорели, сприяють виведенню з організму
людини отруйних речовин: отрутохімікатів, важких металів, захищають від
небезпечного впливу радіації;
• стимулює імунну
систему та ріст організму, широко використовують як вітамінні та стимулюючі
препарати, вживають в їжу тощо;
• із середини XX сторіччя
хлорелу використовують для очищення води та поновлення складу повітря на
космічних станціях і підводних човнах;
• одержують
кормовий білок;
• чудове зелене
добриво (на 10 л води для поливу рослин додати кілька гранул
нітратно-фосфатного добрива 2-3 г, то вже через добу там масово розмножиться
хлорела).
Будова клітини
хлорели.
Одноклітинний
організм, клітина поодинока кулястої форми.
Не має джгутиків і
тому нерухома.
Клітину оточує
тонка, але дуже щільна клітинна оболонка, під нею є клітинна мембрана.
Має один хлоропласт
чашоподібної форми, у якому відкладається крохмаль.
Має одне ядро.
Хлорела дуже схожа
на хламідомонаду, але не має скоротливих вакуолей, джгутиків, тому нерухома, їй
не потрібне вічко.
Тип живлення хлорели -
автотрофний (фотосинтез).
Газообмін в процесі
дихання хлорели відбувається через поверхню клітини.
Розмноження хлорели: лише
нестатевим способом нерухомими спорами (їх унаслідок поділу вмісту материнської
клітини утворюється до 8, спори звільняються через розриви оболонки
материнської клітини).
ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА.
Мешкає в
неглибоких прісних стоячих або слабко проточних водоймах, зазвичай з високим
умістом органічних речовин.
Значення евглени
зеленої:
• споживаючи
розчинену органічну речовину, беруть участь у процесах самоочищення води;
• їжа для інших
мешканців водойм;
• збагачує водойми
киснем.
Будова клітини
евглени зеленої
Одноклітинний
організм, форма клітини веретеноподібна.
Вкрита клітинною мембраною.
Під клітинною
мембраною в ущільненому шарі цитоплазми є структури, які підтримують форму
клітини, разом вони становлять пелікулу, тому форма може вигинатися,
витягуватися, скорочуватися.
Має довгий джгутик
для руху.
Короткий потовщений
джгутик, схований у глотці, зі світлочутливим вічком червоного кольору
утворюють систему для визначення напряму руху до світла.
Біля основи довгого
джгутика розташована скоротлива вакуоля (виводить надлишок води з клітини та
регулює тиск усередині).
У центрі із задньої
частини клітини розташоване велике ядро.
Має від одного до
кількох зелених хлоропластів для фотосинтезу.
У цитоплазмі
відкладається вуглевод, який нагадує крохмаль, що запасається в рослинних
клітинах.
Має глотку, яка не приймає
участі у живленні, а здійснює функцію виділення.
До глотки прилягає
декілька скоротливих вакуолей.
Тип живлення евглени
зеленої: змішаний (на світлі автотрофне - здійснює фотосинтез, у
темряві гетеротрофне грибне - поверхнею клітини вбирає розчини органічних
речовин).
Газообмін в процесі
дихання евглени зеленої відбувається через поверхню
клітини.
Розмноження
нестатеве: повздовжнім поділом клітини навпіл у рухливому
стані.
ПОРІВНЯЛЬНА
ТАБЛИЦЯ ОДНОКЛІТИННИХ ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ.
Ознаки
|
Евглена зелена
|
Хламідомонада
|
Хлорела
|
Форма клітини
|
Веретеноподібна
|
Грушоподібна
|
Кругла
|
Клітинна оболонка
|
Нема
|
Наявна
|
Наявна
|
Клітинна мембрана
|
Наявна, під нею
пелікула
|
Наявна
|
Наявна
|
Органели руху
|
Один джгутик
|
Два джгутики
|
Нема
|
Глотка
|
Наявна
|
Нема
|
Нема
|
Ядро
|
Одне ближче до
задньої сторони
|
Одне у центрі
клітини
|
Одне ближче до
сторони
|
Хлоропласти
|
Багато невеликих
|
Один чашоподібний
хлоропласт у центрі клітини
|
Один чашоподібний
хлоропласт у центрі клітини
|
Вічко
|
Одне біля
джгутика
|
Одне в
хлоропласті
|
Нема
|
Скоротливі
вакуолі
|
Декілька
|
Дві маленькі
|
Нема
|
Вакуолі з
клітинним соком
|
Нема, у цитоплазмі відкладається вуглевод
|
Наявна вакуоля з
клітинним соком
|
Нема, у
хлоропласті відкладається крохмаль
|
Спосібс живлення
|
Змішаний (на
світла фотосинтез, в темряві поглинання розчинених у воді органічних речовин
поверхнею клітини)
|
Змішаний (на
світла фотосинтез, в темряві поглинання розчинених у воді органічних речовин
поверхнею клітини)
|
Автотрофний (на
світлі фотосинтез)
|
Спосіб
розмноження
|
Нестатевий
поділом клітини
|
За сприятливих
умов рухливими спорами, за несприятливих умов – статево.
|
Нестатевий
спосіб нерухомими спорами
|
Спора – клітина, вкрита щільною оболонкою, яка забезпечує нестатеве
розмноження материнського організму (без джгутиків).
Зооспора (від грец. зооп - тварина і спора) – спеціалізована клітина
нестатевого розмноження, що має джгутики.
Джгутики – органели руху в одноклітинних.
Циста - спора, що утворюється для перенесення організмом несприятливих
умов.
Запліднення – процес злиття статевих клітин.
Зигота (від грец. зиготос - з'єднані разом) - клітина, яка утворюється
внаслідок злиття двох гамет жіночої та чоловічої.
Симбіоз (від лат. симбіозис - спільне життя), або мутуалізм –
взаємовигідне співжиття організмів.
Автотрофне живлення (від грец. аутос - сам і трофе - живлення) – тип живлення, для
якого характерним є самостійне утворення поживних органічних речовин з
неорганічних.
Гетеротрофне живлення (від грец. гетерос - інший і трофе) – тип живлення, для якого
характерне використання готових органічних речовин.
Гетеротрофне грибне
живлення – поглинання
готових органічних речовин поверхнею організму.
Пелікула (від лат. pellicula, зменшуване від pellis — шкіра) — захисна плівка
з ущільненої цитоплазми, що вкриває тіло деяких найпростіших.
Піреноїди (від грец. пірен - кісточка і еідос - вигляд) – тільця білкової
природи, які розташовуються на поверхні хлоропластів, і навколо них
відкладаються запасні поживні речовини – крохмаль.
"Цвітіння
води" - скупчення
величезної кількості (шар ціанобактерій та водоростей може досягати 10-15 см
завтовшки) ціанобактерій та водоростей біля поверхні води, що викликає задуху
для риби та завдає шкоду рибному господарству.
Домашнє завдання:
Опрацювати §14; повторити §13-14
Підготуватись до тестування
Джерела:
УРОК 9 (21 - 24.04)
Одноклітинні твариноподібні організми – збудники хвороб людини
Опрацюйте §14. Одноклітинні твариноподібні організми - збудники
хвороб людини.
Завдання:
1.
Поняття та різноманітність паразитичних
одноклітинних організмів
2.
Чим небезпечна дизентерійна амеба?
3.
Чим небезпечне захворювання на малярію?
4. Як можна уникнути захворювань, викликаних
одноклітинними паразитами?
Вам на допомогу
Сьогодні ми з вами продовжимо знайомитися
з різноманітністю одноклітинних твариноподібних організмів.
Напевно вам часто доводилось чути від
батьків повчання, що потрібно мити руки перед їжею, не їсти немитих овочів та
фруктів, а на природі користуватися засобами захисту проти комах. Проте чомусь
не всі дотримуються цих правил: одні просто забувають про них, а інші
розцінюють ці правила як примху батьків. То на чиєму боці правда? Сьогодні ми
про це дізнаємось.
Паразит – організм, який відносно тривалий час використовує інший організм
(організм хазяїна) як джерело живлення та середовище існування. Серед
найпростіших також багато паразитичних організмів, які спричиняють деякі
захворювання людини і тварин.
Давайте їх розглянемо.
Паразитичні найпростіші
|
Місце паразитування
|
Захворювання,
які спричинює
|
Засоби
профілактики
|
Дизентерійна амеба
|
Кишечник людини
|
Дизентерія
|
Не вживати сиру
воду, не миті фрукти, овочі, дотримуватися правил гігієни
|
Трипаносома
|
Організм людини
(кров, спинномозкова рідина)
|
Сонна хвороба
|
Боротьба з
переносником — мухою цеце
|
Малярійний
плазмодій
|
Організм людини
(клітини печінки, клітини крові)
|
Малярія
|
Боротьба з малярійними
комарами
|
Розглянемо тепер детальніше деякі захворювання, що
спричиняються найпростішими.
Дизентерійна амеба
– одноклітинний організм, характеризується
непостійністю форми тіла, бо утворює непостійні ніжки, наявністю одного ядра
(його не видно у живої амеби) та відсутністю мітохондрій (давайте пригадаємо, що таке мітохондрія та поміркуймо чому її немає у
паразитів). Розмножується поділом.
Середовище існування – кишечник людини, живиться
клітинами бактерій та залишками їжі і ніякої шкоди людині не завдає. Таке явище
називається – безсимптомне паразитоносійство. Але за певних умов може
харчуватися клітинами слизової оболонки кишечника та клітинами крові
(еритроцитами), спричиняючи виразки (пошкодження стінки кишечника). У тяжких
випадках амеба може потрапляти у кров і поширюватись у інші органи організму.
Цисти паразита через кишечник виводяться назовні і можуть спричинити зараження
іншої людини. Це захворювання має назву – амебоїдна дизентерія. Типові ознаки
:
•
підвищення температури;
•
болючий спазм
м’язів кишечника (біль у животі);
•
діарея (кривавий
пронос).
Заразитися можна через брудні руки, некип’ячену воду, споживання немитих овочів і фруктів, на
яких можуть бути цисти амеб. Тому, щоб уберегти себе від зараження, потрібно
дотримуватись правил особистої гігієни: завжди, прийшовши знадвору, після
відвідин туалету та перед їжею мити руки, вживати лише миті овочі і фрукти,
пити кип’ячену воду.
Сонна хвороба — захворювання людей і тварин, що викликають
паразитичні найпростіші трипаносоми, переносником яких є муха цеце. Сонна
хвороба поширена на африканському континенті. Щороку вона діагностується у
50–70 тис. осіб.
В організм людини збудник сонної хвороби
проникає після укусів мух цеце. Трипаносоми — плоскі паразити, які мають
довгасту, веретеноподібну форму.
Вони дуже маленькі (12–20 мкм завдовжки), але
рухливі, легко переміщуються з місця на місце за допомогою напівпрозорої
мембрани, що йде вздовж тіла. Деяка кількість трипаносом після укусу відразу
потрапляє в кров, але більша їх частина залишається в місці укусу, де
відбувається активне розмноження збудників інфекції та формування характерного
болючого вузла — шанкеру. Потім паразити починають поширюватися по тілу через
міжтканинний простір і лімфатичні судини. Трипаносоми паразитують у крові,
спинномозковій рідині й інших тканинах та вражають центральну нервову систему.
Виникають ознаки енцефаліту, може трапитися кома, і через декілька місяців —
смерть.
Малярія, або переміжна
пропасниця,— одна з найбільш тяжких і поширених хвороб людини. Так, в Індії
кількість захворювань на малярію доходить до кількох мільйонів осіб на рік,
причому хвороба часто закінчується смертю. Малярія проявляється в сильних
приступах пропасниці з високою температурою — до 40–41 °С. Приступи
повторюються через дві доби на третю або через три на четверту, все більше
посилюються і дуже виснажують організм людини. Цю хворобу у давнину називали
«болотяною пропасницею», оскільки частіше захворювання на малярію спостерігалися
в місцях, багатих на болота і стоячі водойми. Справжніх причин захворювання не
знали і тому помилково вважали, що воно спричиняється шкідливими випаровуваннями
боліт.
Проте завдяки дослідженням учених були з’ясовані
причини, що викликають малярію, а також способи її поширення.
Виявилося, що малярію викликає
крихітний простий паразит, що потрапляє в кров людини. При укусі малярійного
комара з його слиною у кров здорової людини потрапляють рухливі клітини
малярійного плазмодія. Ці клітини спочатку потрапляють до клітин печінки
людини, де відбувається перше нестатеве розмноження паразита. Далі він вражає
клітини крові — еритроцити. В еритроцитах малярійний плазмодій живиться, росте
і знову розмножується нестатевим способом. Під час виходу малярійних плазмодії із
зруйнованої кров’яної клітини і відбуваються напади малярії. Це пояснюється
тим, що при цьому в кров потрапляють отруйні речовини, які виділяються паразитами.
З кожним нападом збільшується кількість паразитів у крові людини і руйнується все
більша кількість еритроцитів. Це призводить до сильного недокрів’я і виснаження
організму людини.
Статевим способом малярійний плазмодій
розмножується в організмі самки малярійного комара, куди потрапляє при укусі
разом з кров’ю хворої людини.
Домашнє завдання:
Опрацювати §14;
Дати відповіді на запитання (усно).
Джерела:
__________________________________________________________
_УРОК 8 (13 - 17.04)
Одноклітинні
твариноподібні організми – мешканці водойм
Вам відомо, що всі живі організми на Землі мають клітинну будову(окрім
вірусів). Настав час подорожі до країни «Одноклітинні», в країну, яка за
розмірами може поміститись навіть у краплині води! Подорожуючи цією країною, ми
повинні сформувати знання про
одноклітинні організми: про їх будову, життєдіяльність, місце в системі
органічного світу і значення в природі та житті людини. Отже, не затримуючись –
в дорогу!
Опрацюйте §13.
Одноклітинні твариноподібні організми-мешканці водойм..
Завдання:
1.
Які основні ознаки одноклітинних істот?
2.
Які ознаки характерні для амеби протея?
3.
Які особливості будови та процесів життєдіяльності
інфузорії-туфельки?
4.
Яка роль прісноводних одноклітинних твариноподібнтх
організмів у природі та житті людини?
Вам на допомогу
300 років тому жив у м Дельфті, що в Голландії шліфувальник скла Антоні ван Левенгук. У молодості він
торгував сукном, потім зацікавився збільшуваними скельцями. Навчився шліфувати
їх і досяг у цій справі рідкісної досконалості. Його лінзи мали діаметр 3 мм.
Захоплюючись усе більше, Левенгук переважну частину життя присвятив
мікроскопу. Великий умілець Левенгук зумів виготовити найпростіший мікроскоп,
що складався з однієї лінзи, але збільшував у 270 раз. Крізь скло він розглядав навколишній світ. Взявши
застояну воду з бочки, він побачив у ній рухомі організми. Левенгук дуже
здивувався і назвав їх «малесенькими звірятами». Пізніше вчені дали їм назву
найпростіші.
Характерні
ознаки одноклітинних організмів
Ознаки
|
Особливості
|
Розміри тіла
|
Від декількох мікрометрів
до 2-3 мм.
|
Форма тіла
|
Різноманітна:
непостійна (амеба), куляста (хлорела), овальна (евглена), у вигляді відбитка
стопи (інфузорія) та інші.
|
Будова
|
Тіло
представлене однією клітиною, яка виконує функції цілого організму.
|
Зовнішні
покриви
|
Плазматична
мембрана, або пелікула у гетеротрофних; в автотрофних — целюлозна оболонка.
|
Тип живлення
|
Автотрофи
(хлорела), міксотрофи (евглена зелена, хламідомонада), гетеротрофи (амеба,
інфузорія і паразитичні представники).
|
Дихання
|
Усією
поверхнею тіла.
|
Подразливість
|
У вигляді
рухових реакцій у напрямку до подразника або від нього, що називаються
таксисами.
|
Розмноження
|
Бінарний або
множинний поділ; у деяких видів відбувається статевий процес.
|
Перенесення
несприятливих умов
|
Інцистування.
|
Розглянемо 1-й об’єкт
дослідження амеба протей.
-
Живе у прісних, стоячих замулених
водоймах. Розмір мікроскопічний
0,5 мм.
-
Назва «амеба» з’явилася
тільки в 1822 році, в перекладі з грецької воно означає «зміна» або «мінливість».
-
Амеба здатна до
бесмерття. ЇЇ може з’їсти хижак, вона може загинути випадково, але смерть через
старість їй не загрожує.
-
Будова
амеби: клітинна мембрана, цитоплазма,
ядро, 1 скоротлива вакуоля –
необхідна для виведення надлишку води з клітини, тим самим регулює
внутрішньоклітинний тиск, травна вакуоля
– в ній перетравлюється їжа.
-
Живлення відбувається шляхом захоплення
несправжніми ніжками здобичі. Цей процес називається фагоцитоз.
-
А тип живлення при якому організм живиться
готовими органічними речовинами називається гетеротрофним.
-
Дихає амеба крізь поверхню клітини.
-
Розмножується поділом навпіл, при
температурі 20-25 градусів амеба ділиться 1 раз на добу.
Інший об’єкт нашого
дослідження – мешканець неглибоких, прісноводних водойм – інфузорія-туфелька.
- На відміну від амеби протей – вона має постійну форму тіла.
- Розмір 0,3 мм.
- Клітина вкрита численними війками – 15 тис. – це органи руху.
- Містить два ядра
- Їжа надходить через передротову западину, до клітинного рота, не
перетравлені рештки виводяться через порошицю.
- Газообмін відбувається через поверхню клітини.
- Розмножується інфузорія двома способами – поділом навпіл, і шляхом
кон’югації - це процес за якого дві
інфузорії обмінюються спадковою інформацією. Детальніше дізнаєтеся у старших
класах.
Для амеби і інфузорії характерна унікальна особливість
– здатність утворювати цисти у разі не сприятливих умов.
Циста – це клітина у стані спокою, що оточена щільною
оболонкою. У вигляді цист деякі одноклітинні можуть існувати до 20 років.
Процеси
життєдіяльності
|
Амеба
|
Інфузорія
|
|
1. Рух
|
За допомогою псевдоніжок
|
За допомогою війок
|
|
2. Живлення
|
Псевдоніжки, травна вакуоля
|
Рот, глотка, травна вакуоля
|
|
3. Дихання
|
Через оболонку
|
Через оболонку
|
|
4. Виділення
|
Скоротлива вакуоля
|
Скоротлива вакуоля і порошиця
|
|
5. Розмноження
|
Нестатеве
|
Нестатеве і статеве
|
|
6.Переживання несприятливих умов
|
Утворення цисти
|
Утворення цисти
|
Домашнє завдання:
Опрацювати §13;
УСНО дати выдповіді на запитання (ст 52).
__________________________________________________________УРОК 7 (13 - 17.04)
Узагальнення і систематизація знань з теми «ГРИБИ»
ТЕСТИ (натисніть і перейдіть за посиланням)
Період виконання тесту - до 17.04! Далі відповіді не прийматимуться.
Бажаю успіху!
_____________________________________________________________
Шановні учні, зверніть увагу!
Шановні учні, зверніть увагу!
Я НЕ вимагаю робити конспекти уроків. Надсилати їх не потрібно.
Обов’язковими для виконання є лише ті завдання , що мають позначку «Письмово». Лише їх потрібно надсилати для оцінювання! Вказуйте, будь ласка, своє Прізвище, ім'я, а також тему (або номер) уроку.
Дякую.
УРОК 1 (16-19.03)
Тема: Загальна характеристика грибів .
Дайте відповіді на питання:
1. В які царства об’єднують всі живі організми?
2. Які основні властивості мають представники Царства Рослини?
А зараз я хочу запросити вас до «картинної галереї». Чи відомі вам об’єкти зображені на «картинах»?
Підказки:
· Вже в Давньому Римі люди знали про смакові якості цих істот та про їх отруйні властивості
· поява цих організмів після дощу вважалась надприродною
Так, на кожному з цих фото зображено представників Царства Гриби.
Це організми дуже різні за виглядом, за формою, за поширенням в природі , але всі вони відіграють діже важливу роль як в природі так і в нашому житті, тому ми повинні їх вивчати, щоб поглибити свої знання про живу природу, оскільки людина без знань як гриб : хоч на вигляд і міцна, а за землю погано тримається.
Ми з вами починаємо подорож, яка буде тривати протягом декількох уроків, вивчаючи царство Гриби. Щоб ви всі не загубились, я буду вашим екскурсоводом. Сьогодні ми повинні з вами : Сформувати уявлення про гриби як особливе царство живих організмів, розкрити особливості будови грибів, їх розмноження, ознайомитись з типами живлення та з різноманітністю грибів, їх поширенням у природі.
Як сказав Володимир Олексійович Солоухін "Гриб - одне з найцікавіших і таємничих явищ природи". Протягом вивчення теми спробуємо у цьому переконатися.
Історія дослідження грибів
Гриби привертали увагу людини з найдавніших часів ,бо їх незвичайний зовнішній вигляд і властивості змушували людей шукати в них зв’язок з потойбічними силами. У фольклорі багатьох народів світу збереглися міфи та легенди, присвячені грибам. Їх пов’язували із стихіями вогню і води, прирівнювали до богів, використовували в магічних ритуалах. У поляків та білорусів гриби вважали зачарованими карликами. В індіанських та сибірських народностей галюциногенні властивості застосовувалися шаманами для обрядів та ворожінь. В Індонезії вважали, що з’ївши деякі гриби можна набути здатності говорити різними мовами.
Важко сказати ,хто вперше зробив наукове дослідження грибів. Є відомості, що ще давньогрецький філософ Теофраст, який жив до нашої ери, спробував впорядкувати відомості про гриби. Вчений Пліній, що жив вже на початку нашої ери, розділив гриби на їстівні та неїстівні. Грецький лікар Діоксорид описав лікарські властивості грибів.
Карл Лінней, провівши класифікацію рослин, довго вагався щодо їх систематичного положення, адже бачив у них ознаки мінералів чи коралів. Але, коли дослідили спори грибів, то визнав їх рослинами і відніс до водоростей.
Поняття про « мікологію».
- Ми вже вивчали водорості. Чи були серед них гриби?...(Ні).
Цілі століття досліджувалися ці цікаві організми. Не всі вчені були згодні з думкою Ліннея. Точилися суперечки. Адже у грибів не було здатності до фотосинтезу.
Суперечки припинилися лише тоді, коли шведський вчений Фріз опублікував свої наукові роботи. Фріз працював у різних сферах ботаніки. Але став відомим завдяки роботам у сфері грибів. Він провів повну класифікацію грибів і виділив їх у окрему групу - царство Гриби. За це й отримав звання «батько мікології».
Мікологія - наука про гриби.
Мікологія (від грец. "Мікес" - "гриб" і "логос" - "поняття", "думка") - наука, що виникла спочатку як галузь ботаніки.
Особливості грибів
Коли йдеться про гриби, що кожен з вас уявляє? Гарнесенькі боровички, маслюки, сироїжки або лисички. Все це представники так званих шапкових грибів. Проте шапкових грибів порівняно з мікроскопічними, значно менше. Гриби утворюють окреме царство організмів, які поширені по всій земній кулі. Царство Гриби об’єднує одноклітинні (наприклад зелена цвіль) та багатоклітинні (наприклад мухомор, білий гриб) організми. Відомо більше 100 тис. видів грибів, причому передбачається, що реальне число їх значно більше – 250-300 тис. і більше. У світі щорічно описують більше тисячі нових видів. Переважна більшість їх живе на суші, причому трапляються вони практично повсюдно, де може існувати життя. Підраховано, що в лісовій підстилці 78-90% біомаси всіх мікроорганізмів припадає на частку грибної маси (приблизно 5 т / га).
Проблема: гриби- це рослини чи тварини?
Завдання для учнів: використовуючи власний досвід, знання, текст підручника виділити:
1 стовпчик - ознаки подібності грибів з рослинами
2 стовпчик – ознаки подібності грибів з тваринами
2 стовпчик – ознаки подібності грибів з тваринами
З рослинами
|
З тваринами
|
1. Нерухомі
2. Необмежений ріст
3. Живлення шляхом всмоктування
4. Мають клітинну стінку
5. Размножуються спорами..
|
1. Гетеротрофи.
2. Відсутність хлоропластів
3. Клітина стінка із хітину
4. Запасна речовина – глікоген.
5. Продукт обміну сечовина
|
(Таблицю записати в зошит)
Отже, у грибів є свої особливості і відмінності,які ми вивчимо, знайомлячись з загальною характеристикою грибів.
Загальна характеристика царства Гриби:
· середовища життя грибів:
Де ж вам зустрічалися гриби?
Вони освоїли всі можливі середовища: грунт, водойми, гори, продукти харчування, будівлі, тіла живих організмів.
· довготривалість життя: від кількох днів до кількох років.
· будова грибів: Вегетативне тіло грибів називається грибницею, або міцелієм, воно складається з окремих ниток — гіфів. Залежно від будови гіфів гриби поділяють на нижчі та вищі. У нижчих грибів гіфи міцелію не мають перегородок і є мовби однією сильно розгалуженою гігантською клітиною, у вищих грибів вони розділені поперечними перегородками на клітини, їхній міцелій багатоклітинний.
·групи грибів ( за способом живлення):
А) Сапротрофи – це група організмів, які живляться відмерлими органічними рештками. Сюди належать гриби, бактерії, найпростіші, черв’яки, членистоногі. Гриби – сапротрофи селяться на мертвій деревині (опеньок), скупченні органічних речовин (печериця, дощовик, гнойовик чубатий), залишках продуктів харчування (мукор, пеніцил, аспаргіл).
Мукор, пеніцил, аспергіл відносять до цвілевих грибів. Вони можуть оселятись і на неживих об’єктах – стінах, предметах побуту. Цвілеві гриби полюбляють вологе середовище, тому що вбирають лише розчини речовин.
Мукор – типовий представник цвілевих грибів, належить до нижчих грибів, адже вся його грибниця – це одна велика розгалуджена клітина.
Цікаво!
В 1929 році в лабораторії англійского вченого Олександра Флемінга випадково сталася важлива подія. Колонія стафілококів (одного із видів хвороботворних бактерій) була випадково заражена цвілевими грибами і всі стафілококи загинули. Виявилося, що туди потрапив цвілевий гриб Penicillium notatum. Речовину яку з нього виділили Флемінг назвав пеніцилін. Виявилося, що він не є токсичним для тварин, але здатен вбивати шкідливі мікроорганізми. Але в лабораторії не було біохіміків і Флемінг не зміг отримати пеніцилін в вигляді інєкцій. Цю роботу продовжили вчені Флорі і Чейн аж у 1938 році. В 1941 році (на початку Другої світової війни) було налагоджене масове виробництво цієї речовини, що врятувало життя багатьом пораненим і хворим, і стало зрозуміло, що можливості пініциліну як протимікробної речовини зробили справжню революцію в лікуванні інфекційних хвороб чи заражень після поранень. В 1945 році Флемінг, Флорі і Чейн були вдостоєні Нобелівської премії в галузі медицини.
Б) паразити - спори грибів проникають в тіло,міцелій розростається і поживні речовини поглинаються з клітин господаря. Представники цієї групи - паразити рослин - ріжки, головня, іржа, трутовик, паразити тварин і людей – ахоріон, трихофітон викликають мікози та лишаї
Чи звертали ви увагу, що деякі гриби ростуть тільки під певними породами дерев?
В) симбіонти - виникає мікориза - співжиття міцелію гриба з коренем дерев.Це є прикладом паразитизму? Це явище -симбіозу-вигідне співжиття двох організмів із різних систематичних груп. Аналіз результату симбіозу - обмін речовинами між двома різними організмам
Узагальнення та систематизація знань.
Я дякую за співпрацю . Екскурсія підійшла до кінця . Ми - діти природи , якщо ви будете любити І берегти природу , то звичайно будете справжніми людьми
Визначити, як ви засвоїли матеріал допоможуть завдання:
1. Виберіть правильні твердження (натисніть і перейдіть за посиланням)
2.Врава «Ромашка»Визначити, як ви засвоїли матеріал допоможуть завдання:
1. Виберіть правильні твердження (натисніть і перейдіть за посиланням)
"Зірвати" зайві пелюстки, пояснити свій вибір.
Домашнє завдання
Вивчити § 51-52
Усно відповісти на запитання в кінці параграфу
Це цікаво!
Уважно розгляньте фото. Поясніть зв'язок зображень з темою, яку ми вивчали.
___________________________________________________________________
Пригадайте!
Мова сьогодні піде про ШАПИНКОВІ ГРИБИ.
Пригадаймо ліс улітку або восени. Коли ви входите до нього, особливо після дощу, відчуваєте запах грибів І відразу починаєте дивитися під ноги, шукаючи саме їх. Звідки вони з'являються? Тривалий час правильної відповіді на це запитання не було, і це породжувало різні забобони. Наприклад, вважалось, що раптова поява грибів на одному місці зумовлюється ударом блискавки в землю або рясною росою. Деякі гриби виростають, утворюючи правильно коло, у центрі якого засихає трава. У давнину такі кола грибів називали «відьминими колами». Німці вважали, що в цих місцях танцювали відьми, скандинави ознакою зачарованих скарбів, голландці - місцем, де чорти колотили масло.
Історична довідка
Це цікаво!
Це цікаво!
Уважно розгляньте фото. Поясніть зв'язок зображень з темою, яку ми вивчали.
___________________________________________________________________
УРОК 2 (13-16.03)
Тема уроку: Лишайники – приклад симбіотичних організмів
Тема уроку: Лишайники – приклад симбіотичних організмів
Пригадайте!
Прочитайте текст і вставте пропущені
слова:
1.Гриби виділяють в окрему групу
_____.
2. Серед грибів є одноклітинні і
_______ організми.
3. За способом живлення гриби є
______.
4. Гриби, що живляться мертвими
органічними рештками, називають_____.
5. Велика група грибів, що
оселяються на живих організмах – це
гриби - _______.
6. Серед грибів є такі, що вступають
у взаємовигідне співжиття з кореневою системою різних рослин, утворюючи ______.
7. Клітини грибів ніколи не містять _______ .
8. Речовина, яку запасають гриби -
_______.
9. Наука, що вивчає гриби, називається ______.
10. Гриби погано перетравлюються у кишечнику, через наявність ________.
11. Вегетативне тіло грибів складається з окреимх ниток -
_______.
12. Грибницю називають ________.
(Дати письмову відповідь в зошиті)
Мабуть, всі, хто любить читати казки та дивитися
мультфільми, звертали увагу на казкових персонажів, які не зустрічаються у
реальному житті: русалки, кентаври, крилаті ельфи і єдинороги, а у мультфільмі
"Друзяки із джунглів" дракон - це три тварини: комодського варана,
королівської кобри та стерв'ятника. А сьогодні ми познайомимось з цікавими
представниками рослинного світу, якому теж властиве поєднання двох організмів.
Мова сьогодні піде про ЛИШАЙНИКИ.
В одній із
легенд розповідається те, як у безплідній пустелі люди, виснажені голодом і
важким переходом, побачили на землі масу дрібних сухих крупинок, подібних на
манку (манна крупа). Наситившись цими крупинками, люди здобули сили, які
дозволили їм закінчити важкий шлях. Знахідку вони нарекли манною небесною, надавши їй магічної слави. Припускають, що
крупинки, про які розказано в легенді, це їстівний лишайник, сірі грудочки якого вітер перекочує по пустелях Африки,
Середньої Азії.
Історична
довідка
Лишайники
були відомі людству ще задовго до нашої ери. Перші описи цих організмів відомі
з «Історії рослин» Теофраста, а це більш, ніж дві тисячі років тому. Теофраст
вважав, що вони є наростами дерев або водоростями.
Лишайники мають
дуже давню історію:
вони з’явилися на
Землі більше ста
мільйонів років тому. Та
тільки в кінці 18
на початку 19
століття виникла наука про
лишайники – ліхенологія. ЇЇ основоположником вважається
шведський вчений А.Ахаріус.
Російський вчений А.Н. Бекетов в
1860 році ввів
термін «лишайники». Подвійну
природу лишайників відкрив у 1860 роки
німецький вчений С. Шведенер. Він встановив, що їх вегетативне тіло складається
з двох компонентів: гриба та водорості. Зараз відомі близько 20 000 видів
лишайників.
Особливості будови
Лишайниками називають своєрідні організми, що
сформувалися в результаті співжиття гриба і водорості.
(записати в зошит)
Співжиття живих організмів називають
симбіозом. Лишайники — це таломні організми. Тіло їхнє складається із гіфів
гриба й клітин водорості.
Рис. Внутрішня будова слані лишайника:
1 - верхня кірка; 2 - водорості; 3 - міцелій гриба (гіфи); 4 - нижня кірка; 5 - ризоїди
1 - верхня кірка; 2 - водорості; 3 - міцелій гриба (гіфи); 4 - нижня кірка; 5 - ризоїди
У зрізі видно, що переплетені гіфи гриба утворюють верхній коровий шар
(може бути яскраво забарвлений в різні кольори завдяки пігментам, що містяться
в гіфах та водоростях), а часто й нижній коровий шари. Усередині лишайнику
гіфи переплетені не так щільно й утворюють його серцевину, де розташовані
клітини водорості або ціанобактерії. Від нижнього корового шару можуть
відходити окремі гіфи, що виконують роль ризоїдів - слугують для прикріплення
до поверхонь.
Тривалий час
вчені вважали, що лишайник — це яскравий приклад взаємовигідного співіснування гриба і водорості.
Однак зараз учені дійшли до висновку, що гриб паразитує на водорості. Всі водорості, які входять до складу лишайника, здатні та навіть краще існують у вільному стані. Лишайникові гриби, коли їх вилучити із тіла лишайника, або вмирають, або розвиваються погано. За умов нестачі поживних речовин гриби
часто паразитують на водоростях і можуть навіть повністю знищити їх.
Лишайники не мають типового зеленого забарвлення, у
них немає стебла та листків (цим вони відрізняються від мохів), їх тіло
складається із слані. Забарвлення може бути різноманітним: білим, рожевим,
жовтим, оранжевим, чорним, коричневим (залежить від специфічних пігментів,
солей заліза, вмісту, концентрації кислот та наявності світла).
В залежності від зовнішнього вигляду розрізняють три основні морфологічні типи:
· накипні
(кіркові);
· листуваті;
· кущисті.
У накипних лишайників слань має вигляд
забарвленої кірочки або нальоту, що приростає дуже щільно до субстрату. Товщина
кірочки різна – від ледь помітного накипу до 0,5 см ; діаметр від кількох
мм. до 20-30 см .
Ростуть на поверхні ґрунтів гірських порід, корі дерев і кущів, деревині, що
гниє. Вони невибагливі й найпоширеніші, наприклад роди лецидея, леканора,
біатора.
Лецидея
Леканора
Біатора
Листуваті лишайники
мають форму пластинок різного забарвлення. Вона трохи піднята над поверхнею
прикріплення та схожа на листок. Характерною особливістю цих лишайників є
неоднакове забарвлення і будова верхньої і нижньої поверхні слані. У більшості
з них на нижній частині слані утворюється органи кріплення до субстрату –
ризоїди, які складаються з зібраних у пучки гіф. Ростуть вони на поверхні ґрунту,
серед мохів. Листуваті лишайники (порівняно з накипними) є більш
високоорганізованими формами. Представники: пармелія, ксанторія.
Пармелія
Ксанторія
У кущистих лишайників слань стеблоподібної
форми, прикріплюється до субстрату невеликими ділянками нижньої частини, а
верхня частина розгалужена і піднята над поверхнею або звисає з дерев, подібно
до косматих грив – «Бородаті лишайники». За рівнем організації кущисті
лишайники – вищий етап розвитку слані. Їхня слань буває різних розмірів: від
кількох мм. до 30-50 см .
Бородаті лишайники можуть досягати 7-8 м . До кущистих лишайників відноситься
цетрарія, кладонія, уснея, евернія, алекторія.
Цетрарія
Кладонія
Уснея
Розмноження і ріст лишайників.
(записати в зошит)
Вегетативне розмноження відбувається ділянками тіла:
-
з'являються різноманітні за формою вирости верхнього корового шару - спеціальні
утвори (клітини водоростей, які оточені гіфами), сильний вітер, рясний дощ або
тварини обламують і поширюють їх;
- у серцевинній
частині формуються мікроскопічні кульки, які складаються з однієї чи декількох
клітин водорості, оточених гіфами гриба, після дозрівання вони розривають
коровий шар лишайнику і виходять назовні у вигляді порошкоподібного нальоту.
Статеве розмноження лишайників забезпечується
формуванням особливих спор (гриб може розмножуватися без участі водорості — за
допомогою спор в мікроскопічних плодових тілах), у сприятливі умовах у спорі
проростає гіфа, гіфи ростуть в усіх напрямках, доки не знайдуть потрібний вид водорості
чи ціанобактерії, обплутують водорість чи ціанобактерію та утворюють тіло лишайника.
Оскільки
фотосинтезуючий шар у лишайників розвинутий слабо, то вони ростуть дуже
повільно (1—8 мм за рік), проте живуть від 50—100 або 4000 років.
Значення у природі:
- сприяють
формуванню первісних ґрунтів для оселення вищих рослин;
- є їжею для багатьох
видів тварин: комах, копитних (північні олені живляться кладонією, її називають
ягель або «оленячий мох»);
- у пустелях
лишайники закріплюють піски, гальмуючи або зо¬всім припиняючи наступ дюн на
родючі землі
Значення у житті
людей:
- з кущистих
лишайників у деяких північних країнах виготовляють борошно і випікають хлібці;
- є засобами
народної медицини при лікуванні застуди та кашлю;
- лишайникову
кислоту використовують для виробництва деяких лікарських препаратів, у тому числі
й антибіотиків;
- у північних країнах промислово заготовлюють
дубовий мох, його хімічні речовини використовуються в парфумерії як
закріплювачі ароматів;
- використовують для визначення віку гірських
порід або кам'яних споруд;
- визначають
ступінь забруднення повітря (при слаб¬кому атмосферному забрудненні зникають
кущисті лишайники, при середньому — листуваті, а при сильному — накипні);
- цетрарію
ісландську та аспіцилію їстівну людина вживає в їжу;
- отримують
барвники у парфумерній та медичній промисловості;
- лишайники
можуть знищувати хвороботворні мікроорганізми та гальмувати розвиток ракових
пухлин.
Перевір себе!
1.
Як називається співжиття водорості і гриба?
2.
Наука про лишайники.
3.
Як називається тіло лишайника?
4.
Які є групи лишайників за формою слані?
5.
Яку участь відіграє водорость у живленні лишайника?
6.
Яку участь бере гриб у живленні лишайника?
7.
Яким способом розмножуються лишайники?
8.
У яких широтах земної кулі лишайники ростуть
найбільше?
9.
Індикатором чого є лишайники?
Це цікаво!
• ростуть лишайники дуже повільно,
річний приріст слані у різних видів коливається від 0,25 - 1 до 36 мм за рік;
• довгожителем серед лишайників є
ризокарпон географічний - він може доживати до 4500 років (оселяється на
каменях, а тіло його росте дуже повільно і не перевищує 1 мм за рік);
• найшвидше росте ромалина сітчаста
- 90 мм за 7 місяців, найповільніше - умбілікарія циліндрична зі Швейцарських
Альп (0,004 мм в рік);
• деякі види лишайників у Японії та
Китаї вважаються делікатесами;
• лишайники отримали свою назву
через зовнішню схожість із захворюванням тварин "лишай" (латинська
назва теж походить від слова lichen і перекладається як «лишай»);
• знайдені лишайникові
скам'янілості мають вік близько 400 млн. років;
• зустрічаються на всіх континентах
Землі, навіть у Антарктиді,
7 видів знайдено біля Південного
полюсу;
• у посушливому кліматі за сухої
погоди лишайники пересихають, іноді перетворюючись на пилинки, але варто пройти
дощу і ці пилинки-рослини знову оживають (лишайники витримують температуру до
+70 С);
• володіють антибактеріальними
властивостями, тому використовуються у
медицині;
• згідно з Біблією, коли в євреїв,
яких пророк Мойсей вивів з Єгипту, у пустелі закінчився хліб, Бог послав їм
їжу, що мала вигляд білих, маленьких крупинок, схожих на дрібний град під
назвою "манна небесна" (вважають, що це був їстівний лишайник
аспіцилія їстівна);
• на честь 44 президента США Барака
Обами названий новий вид лишайника, який був відкритий 2007 року у штаті
Каліфорнія (це перший вид живого організму на Землі, названий іменем президента
Обами).
Домашнє завдання:
Опрацювати §53;
Дати відповіді на запитання на ст. 203(усно).
Знайти відповідь на запитання: Чому лишайники називають «піонерами
рослинності»?
Перегляньте відео!
___________________________________________________________
УРОК 3 (30.03-03.04)
Тема: Шапинкові гриби
Пригадайте!
1. Які організми відносять до грибів? Де вони поширені?
2. Чим гриби відрізняються від рослин?
3. Чим гриби відрізняються від тварин?
4. Чому гриби виділять в окреме царство?
5. Як живляться гриби?
6. На які групи поділяють гриби за типом живлення?
7. Як розмножуються гриби?
8. Що таке мікориза?
(усно)
Виберіть правильні твердження:
1. Лишайники - симбіотичні комплексні організми.
2. Вони поширені майже по всій планеті.
3. Лишайники отримують поживні речовини за допомогою коренів.
4. Лишайники не здатні витримувати низькі температури.
5. Тіло лишайника складається з водорості і гриба.
6. Забарвлення тілу надають пігменти тільки симбіотичних водоростей.
7. У деяких лишайників від нижнього корового шару відходять окремі гіфи.
8. Ці гіфи слугують для прикріплення до поверхонь.
9. За зовнішньою будовою лишайники поділяють на дві групи: листуваті і кущисті.
10. Лишайники розмножуються тільки вегетативно ділянками тіла
11. Статеве розмноження відбувається за допомогою мікроскопічних кульок, що формуються в серцевинній частині лишайнику
12. Лишайники беруть участь у руйнуванні гірських порід.
(виконати в зошиті)
Що нам зазвичай малюється в уяві коли чуємо слово «гриб»?
Що нам зазвичай малюється в уяві коли чуємо слово «гриб»?
Скоріше за все ось це!
Мова сьогодні піде про ШАПИНКОВІ ГРИБИ.
Пригадаймо ліс улітку або восени. Коли ви входите до нього, особливо після дощу, відчуваєте запах грибів І відразу починаєте дивитися під ноги, шукаючи саме їх. Звідки вони з'являються? Тривалий час правильної відповіді на це запитання не було, і це породжувало різні забобони. Наприклад, вважалось, що раптова поява грибів на одному місці зумовлюється ударом блискавки в землю або рясною росою. Деякі гриби виростають, утворюючи правильно коло, у центрі якого засихає трава. У давнину такі кола грибів називали «відьминими колами». Німці вважали, що в цих місцях танцювали відьми, скандинави ознакою зачарованих скарбів, голландці - місцем, де чорти колотили масло.
Що відбувається насправді? Як росте гриб? Звідки він береться? Щоб дати відповіді на ці запитання, треба ближче ознайомитися з особливостями будови і розвитку шапинкових грибів.
Історична довідка
Гриби людям відомі давно. У всякому разі, ще в Древньому Римі чудово знали не лише про смакові якості грибів, а й про їх отруйні властивості. Та все ж, незважаючи на давнє знайомство, гриби – істоти таємничі. Люди споконвіку цікавилися ними. Є описи грибів, зроблені в ІV ст. до н.е. Але тоді, і значно пізніше ніяк не вдавалося зрозуміти біологію цих організмів.
Перша згадка про гриби зустрічається в працях відомого лікаря Давньої Греції Гіппократа і належить до V ст. до н.е. Аристотель, який жив на століття пізніше за Гіппократа, також цікавився грибами. А один із його учнів, якого згодом назвали «батьком ботаніки», Теофраст, описав усі відомі йому гриби, розділивши їх на їстівні та отруйні.
Відомий італійський ботанік Мікелі, який вивченню грибів присвятив своє життя, помилково вважав, що в грибів є квіти з тичинками, але без оцвітини. Випадково він став очевидцем досить дивного явища. Якось Мікелі поклав на аркуш чистого білого паперу пластинками вниз шапочку печериці і забув про неї. А коли підняв шапочку, то побачив на папері ледь помітний геометрично правильний візерунок із порошинок. Учений взяв збільшуване скло і почав розглядати таємничі порошинки. Але вони виявилися такими дрібними, що вчений нічого не побачив. Такий самий дослід Мікелі провів із сироїжками та підосичниками. Помітив, що грибний пил має різне забарвлення. Мікелі вирішив проростити грибне «насіння» і досяг успіху. Учений неймовірно зрадів, коли побачив грибні проростки. Своїми дослідами Мікелі поклав край розмовам про виникнення грибів від ударів блискавки, гниття, рясної роси або просто від тіні.
Мікелі зрушив із мертвої точки науку про гриби. Проте навіть великий знавець природи Карл Лінней довго не міг вирішити, куди віднести гриби – до тварин чи до рослин. З’ясувалося, що за деякими фізіологічними ознаками гриби схожі на тварин, але у них є багато спільного і з рослинами. Довелося створювати спеціальну систематичну групу для грибів. Так з’явилося царство Гриби. А наука, яка вивчає гриби, їх будову, походження, розмноження та значення в природі та в житті людини, називається мікологія.
У різноманітному світі живої природи гриби займають особливе місце.
Особливості будови
Тіло гриба, здатне виконувати всі функції живого організму, називається вегетативним тілом. Вегетативне тіло гриба складається з грибниці, або міцелію. Грибниці різних видів грибів розташовуються в ґрунті, мертвій деревині, серед опалого листя, у воді тощо.
Середовище, в якому міститься вегетативне тіло і знаходить там воду та необхідні для життєдіяльності речовини, називається субстратом.
Міцелій гриба складається з розгалужених тонких ниток — гіфів. Гіфи ростуть верхівкою. Вони сплітаються між собою,утворюючи довгі тяжі. Їх можна спостерігати в ґрунті. Назва шапинкових грибів пояснюється наступним: на поверхні міцелію формуються плодові тіла —це щільно переплетені гіфи, що отримали вид ніжки і шапки.
Плодові тіла — це пристосування даної групи грибів до розмноження: так як спори формуються із нижнього боку шапки в значній кількості. Так наприклад, із печериці за п'ять днів розпорошується більше 10 мільярдів спор. Ці спори досить життєздатні, витримують температуру до −150ºС ,не утрачають своєї здатності проростати впродовж десятиріч. Коли ж розтерти певну частину плодового тіла гриба і розглянути з допомогою мікроскопа, то можна побачити, що утворене воно пучками ниток грибниці, котрі щільно прилягають однин до одних. Шапинка зверху укрита тоненькою
Переважна більшість шапинкових грибів створює мікоризу — це взаємовигідне співіснування міцелію гриба із коренями насінних рослин (наприклад, підберезник з березою, підосичник із осикою, боровик з сосною т.п.). Гриби, таким чином, отримують від рослин необхідний кисень та вуглеводи, а рослини, в свою чергу, від грибів — всі сполуки азоту, вітаміни, фосфор, ростові речовини т.п.
Мікоризу ще інакше називають грибокорінь.
Шапинкові гриби можна помітити не лише у лісах, де найбільше їх, а і на луках, на полях, в степах.
Розглянемо детальну будову шапинкових грибів.
Отже , шапинкові гриби складаються із:
• Грибниці – гіфи
• Плодового тіла – ніжки та шапинки.
(записати в зошит)
Особливості будови шапинки викликають розподіл шапинкових грибів на декілька типів:
— трубчасті (білий гриб),
— пластинчасті (печериця).
Якщо покласти шапку так званого «спілого» гриба нижньою частиною на паперовий аркуш, то через декілька годин під нею помітити можна малюнок, сформований висипаними спорами. Буде він радіальним чи сітчастим. Залежить це від будови нижнього боку шапки.
В сироїжок, опеньок, печериць, хрящів, мухоморів на шапці із нижнього боку розташовуються пластинки, котрі розходяться від верху ніжки до краю шапки. В шпаринах між пластинками і формуються спори. Подібні гриби звуть пластинчастими.
А підосичник, білий гриб, підберезник чи маслюк отримали іншу будову свого нижнього боку шапки. Він ззовні отримав вид сита, так як складається із численних трубочок, всередині котрих та розвиваються спори. Подібні гриби звуть трубчастими.
За використанням в їжу дані гриби поділити можна на:
— їстівні (білий гриб, підберезник),
— отруйні (мухомор червоний, бліда поганка т.п.).
Більш детальніше ці властивості ми розглянемо на наступному уроці.
Перевір себе!
Тести (натисніть і перейдіть за посиланням)
Це цікаво!
Одними з найдивовижніших мешканців нашої планети є гриби. Гриби виживають у найекстримальніших місцях і можуть пристосуватись, до будь-яких умов навколишнього середовища. Їх кількість та різноманітність вражають, а витривалість та унікальність дивують.
- За різними припущеннями існує понад півтора мільйони видів грибів, проте класифікувати на сьогодні вдалось менш як сто тисяч.
- Науково підтверджений факт існування грибів 400 мільйонів років тому. Вони успішно пережили динозаврів, адаптувались, видозмінились і дійшли до наших днів. Гриби одні з найдавніших мешканців на планеті.
- Витривалості грибів можна лише позаздрити. Певні види переносять тиск у вісім атмосфер, та можуть розвиватись на поверхні сірчаної кислоти. Спори грибів зустрічаються на висоті понад 30 тисяч кілометрів і гриби виживають у глибоких печерах при малій кількості тиску та при повній відсутності світла. Присутність грибів зафіксована навіть у реакторі Чорнобильської АЕС.
- Деякі види грибів-трутовиків, які живуть на стовбурі дерева можуть жити понад вісімдесят років, рекордсменом є грибниця в швейцарському національному парку в районі долини Енгадін її вік близько тисячі років і зростає на території понад 35 гектарів.
- Найдорожчі гриби у світі це трюфелі, часто їх вартість перевищує дві тисячі доларів за кілограм.
- Дуже багато видів грибів — паразити. Вони можуть проростати навіть всередині живих істот. Людина також вразлива, і гриби є причиною багатьох неприємних хвороб. Проте серед грибів трапляються і справжні хижаки, які полюють на дрібних черв'яків чи личинки комах. Жертва прилипає до грибниці та повільно перетравлюється грибом.
- Стародавні римляни дуже шанували гриби та називали їх «їжа богів».
- Унікальною властивістю грибів є і те, що вони можуть засмагати як ми. Гриб під сонцем виробляється вітамін D за рахунок якого шапка гриба темніє.
- Бліда поганка настільки просякнута отруйними речовинами, що всього одного гриба вистачить щоб вбити чотири людини.
- Грибниці деяких видів світяться в темряві блідно-зеленим потойбічним кольором. Саме тому гриби стали причиною виникнення багатьох страшних розповідей про відьом, духів та лісовиків.
- Задовго до того, як на Землі з'явилися дерева, на нашій з вами планеті росли гігантські гриби.
- Існує їстівний гриб, що росте в дикій природі, який за смаком нагадує м'ясо смаженої курки. Називається цей гриб «трутовик сірчано-жовтий» (Laetiporus sulphureus).
- Вчені припускають, що для збільшення бойової люті вікінги вживали галюциногенні гриби.
- Гриб «мухомор» містить психотропні хімічні речовини, які викликають у людини макропсію. При цьому людині буде видаватися, що деякі об'єкти навколо неї є меншими або більшими, ніж насправді.
- Гриби за своїм складом більше схожі з представниками фауни, ніж флори.
- Деякі види грибів мають властивість «розчинятися», тому їх необхідно з'їдати протягом декількох годин після збору.
- Гриби утилізують рослини після того, як ті помирають. Буквально за кілька місяців вони можуть перетворити дерево в родючий грунт. Якби не гриби, то Земля була б похована в смітті і життя на планеті би зникло.
- Гриби використовують не тільки в якості продуктів харчування, а й при приготуванні медикаментів. Сучасні дослідження показують, що гриби можуть бути корисні при виготовленні антибактеріальних, протизапальних лікарських засобів і антиоксидантів. Також вони є невід'ємною частиною біоремедіаціі — комплексу методів очищення вод, грунтів і атмосфери. Так, наприклад, гриби можуть використовуватися для переробки промислових відходів.
- Багато видів грибів при зростанні тягнуться до Сонця, так само як і рослини. Але вчені поки не знають, як гриби використовують сонячне світло.
- Гриб є дуже поживною їжею. Деякі види можуть бути хорошим джерелом вітаміну B, поряд з необхідними мінералами, такими як мідь і калій. Водночас в них міститься лише мала частка жирів, солей і вуглеводів. Гриби «портобелло» містять більше калію, ніж банани.
- До винаходу синтетичних барвників гриби використовували для фарбування вовни та інших натуральних волокон. Вони здатні виробляти сильні, яскраві кольори.
Домашнє завдання:
Опрацювати §54;
Дати відповіді на запитання на ст. 206(усно).
_______________________________________________________________
УРОК 4 (30.03-03.04)
Тема: Їстівні та отруйні шапинкові гриб. Практична робота №5.
Гриби відомі людям давно. їх вживали в їжу що в далеку
давнину, тому що вони містять багато різних речовин. На своїм складом вони
близькі до овочів та продуктів тваринного походження. Вживають їх і тепер і
свіжими, і консервованими, і сушеними.
Збирання грибів називають «тихим полюванням». Але не всі
гриби придатні до вживання, тому що серед них є як їстівні, так і отруйні види,
що можуть спричинити тяжке отруєння і навіть призвести до смерті. Щороку від
отруєння грибами помирає багато людей. Особливо не може справитися з отрутою
організм дитини. То чим же для нас є гриби — друзями чи ворогами?
Декілька століть тому в європейських країнах
королівськими наказами забороняли збирання грибів. А все тому, що деякі гриби
дуже отруйні, і королі вважали, що краще не їсти грибів зовсім, ніж померти від
отруєння.
Отруєння може виникнути при вживанні в їжу не лише
отруйних грибів. Отруїтися можна і їстівними грибами, якщо вони зіпсовані:
покриті слизом, цвіллю, довго зберігалися. Навіть тривале кип’ятіння не знищує
отруйних речовин, що містяться у грибах.
Кожній людині необхідно відрізняти їстівні гриби від
неїстівних, добре знати отруйні гриби.
За використанням в їжу шапкові гриби поділяють на:
— їстівні,
— умовно -їстівні,
— отруйні.
Їстівні гриби — це гриби, котрі вживають в їжу. Найціннішими їстівними грибами
являється підберезник, білий гриб, підосичник (красноголовець), маслюк, лисички, опеньки. Вживати в їжу можна молоді дощовики. В Україні
зростає біля 200 видів їстівних грибів, однак практично застосовується не
більше 40 видів. Треба знати, що найбільше смачних, цінних, їстівних грибів
зустрічається поміж трубчастих. Тільки один вид із трубчастих грибів, котрі
проростають у Україні, отруйний — це так званий чортів гриб.
Отруйні гриби — це гриби, котрі
викликають отруєння людини і тварин. Білки грибів швидко розкладаються із
утворенням небезпечних речовин, саме тому отруєння може бути викликане не лише отруйними, а й старими
їстівними грибами. Найотруйнішим грибом в нашій країні являється бліда поганка,
що зовні схожа до сироїжки, однак на відміну від неї
бліда поганка наділена розширеною основою ніжки і облямівкою на ніжці. Теж
можна отруїтися й тими їстівними грибами, котрі проростають біля автомобільних
шляхів чи у місцевостях з підвищеним рівнем радіації. У подібних місцях гриби
накопичують шкідливі речовини із вихлопних газів чи радіоактивні частки. Поміж
отруйних шапкових грибів, що подібні до їстівних, найнебезпечними являється мухомор, бліда поганка, несправжні печериці,
несправжні опеньки т.п.
Біда приходить до тих, хто не може відрізнити отруйні гриби від їстівних.
Як же це зробити? Є один абсолютно
надійний спосіб відрізнити отруйні гриби від їстівних - треба їх знати.
Правила збирання грибів
ü – збирати гриби треба тільки під контролем досвідчених грибників;
ü – гриби, в яких ви сумніваєтесь, ніколи не кладіть до кошика;
ü – якщо ви знайшли їстівні гриби, а поруч з ними ростуть отруйні або
невідомі вам, не збирайте ці гриби (можлива їх мутація чи запилення отруйними
спорами);
ü – краще збирати гриби рано-вранці, вони свіжі, міцні, добре зберігаються;
ü – вдома ще раз перегляньте всі зібрані гриби. Якщо помітите отруйний
або невідомий вам гриб – одразу ж викиньте його;
ü – ніколи не пробуйте сирих грибів;
ü – зібрані гриби необхідно добре промити – не менше трьох разів аби
відмити весь бруд. І в цей же день приготувати гриби, тобто відварити або
посмажити чи законсервувати;
ü – варити всі гриби треба як мінімум у двох водах. Не стільки важливий
час варіння, скільки кількість зміненої води;
ü – при консервуванні грибів треба використовувати оцет, щоб не допустити
інших харчових отруєнь, наприклад ботулізму, який характерний для всіх
загерметизованих консервів;
ü – при вживанні грибів чи страв із них слід їх їсти у невеликій
кількості, якщо за ніч чи день ніяких неприємних симптомів не виникло, тоді
можна вживати далі. Дітям їсти гриби не рекомендується.
Ознаки отруєння грибами:
Нудота, блювання, розлади зору
(подвоєння в очах), розлади мови, прискорене серцебиття, психічне та рухове
збудження, марення, підвищене потовиділення, біль у животі, понос, задуха,
судоми, втрата свідомості.
Перша медична допомога при
отруєнні грибами:
До приїзду швидкої медичної
допомоги у потерпілого треба викликати блювання, дати випити
якомога більше води та повторно викликати блювання до повного очищення шлунка
або промити шлунок. Прийняти активоване вугілля (не менше 10 пігулок
одночасно).
ПАМ’ЯТАЙТЕ:
гриби – не тільки смачний, але й
небезпечний продукт харчування, який може призвести до отруєння, а іноді й до
смерті.
ВИКОНАЙТЕ в зошиті! Обов'язково!
Практична робота 5. Тема «Розпізнавання
їстівних та отруйних грибів своєї місцевості»
Мета: ознайомитися із зовнішніми ознаками, що
відрізняють отруйні гриби від їстівних. Навчитися розпізнавати їстівні та
отруйні гриби своєї місцевості.
Інструктивна картка
1.Розгляньте муляжі і малюнки шапинкових грибів своєї
місцевості. Пригадайте їхню будову. Знайдіть плодове тіло (шапинку і ніжку),
грибницю. Порівняйте зовнішню
будову, колір та форму різних шапинкових грибів.
2.3а допомогою довідника (визначника)
визначте та запишіть назви грибів:
•
їстівні___________________________________
• умовно їстівні_____________________________
•
отруйні__________________________________
3. Порівняйте (попарно) подібні
їстівні та отруйні гриби, встановіть ознаки за якими їх можна відрізнити. Дані
запишіть у таблицю.
Назва
(попарно) подібних грибів
|
Ознаки,
за якими вони відрізняються
|
1. Бліді поганки і лісові печериці
|
|
2. Сатанинський гриб і білий
гриб
|
|
3.Лисички справжні та помилкові
|
|
4. Опеньок і опеньок помилковий
|
|
5. Маслюки і помилкоів маслюки
|
4.Запишіть ще назви видів
отруйних грибів, які поширені у вашій місцевості.
5.Подумайте, у яких випадках
їстівні гриби можуть викликати отруєння організму людини.
6.Сформулюйте висновки, в яких
зазначте правила збирання грибів.
Перегляньте!
Домашнє завдання:
Опрацювати §55;
Виконати Практичну роботу письмово в зошиті
_______________________________________________________
УРОК 5 (06 - 10.04)
Тема: Гриби-паразити
Пригадай!
1. На які групи поділяються гриби за використанням їх у
їжу?
2. Назвіть їстівні гриби.
3. Які види грибів небезпечні для життя і здоров’я людини?
4. Які гриби є умовно-їстівними? Яких правил слід дотримуватись
при їх приготуванні?
Жили в лісі
два друга: Білий гриб і Коричневий.
Були вони
давніми друзями, їх гіфи у грунті так сильно переплелися, що і не
впізнаєш, де чиї. Кожного року їх грибниця утворювала «діток» - плодові тіла.
Грибники знаходили ці плодові тіла і дякували грибам за їх щедрість, бо
плодових тіл було багато і вони були дуже смачними. Усе було добре. Але якось
Коричневий гриб сказав Білому, що йому набридло живитися мертвим листям на
землі і він хоче перебратися угору на дерево, ближче до Сонця і жити там.
- Чим ти будеш там живитися? - спитав Білий гриб.
- І що, на дереві немає поживних речовин? Листки дерева так стараються утворювати поживні органічні речовини, я впевнений, що вони поділяться і зі мною.
- Як ти дістанеш ці речовини в дерева, ти зумієш?
- Зумію, знайду в корі щілинку, протисну крізь неї свої гіфи і буду живитися поживними речовинами не мертвого листя, а живими соками дерева або його деревиною. Пішли зі мною.
- Ні, - відповів Білий гриб. — в залишуся на землі, тут моє місце.
- Чим ти будеш там живитися? - спитав Білий гриб.
- І що, на дереві немає поживних речовин? Листки дерева так стараються утворювати поживні органічні речовини, я впевнений, що вони поділяться і зі мною.
- Як ти дістанеш ці речовини в дерева, ти зумієш?
- Зумію, знайду в корі щілинку, протисну крізь неї свої гіфи і буду живитися поживними речовинами не мертвого листя, а живими соками дерева або його деревиною. Пішли зі мною.
- Ні, - відповів Білий гриб. — в залишуся на землі, тут моє місце.
Вранці, коли
сонечко освітило ліс, Коричневого гриба поруч уже не було. Білий гриб подивився
на дерево і побачив високо над землею його коричневу шапинку на корі. Ну і
нехай собі живе там.
Це, звісно, казка. У природі існує дуже багато
грибів, які оселяються на рослинах, живляться ними і завдають великої шкоди
диким і культурним рослинам, лісовим і парковим господарствам. Такі гриби
належать до паразитичних. Вони є ворогами не тільки рослин, а й тварин і
людини, а ворогів треба зняти, щоб боротися з ними і перемагати.
Саме про гриби-паразити піде сьогодні
мова.
Які
особливості життєдіяльності паразитів?
Паразит використовує як джерело живлення і середовище
існування як рослини, так і тварин; можуть паразитувати на поверхні тіла
організму (хазяїна), а можуть — у тілі самого хазяїна; мають спеціальні органи
прикріплення до субстрату, поглинання їжі (наприклад, гаусторії).
Явищу паразитизму притаманні такі загальні риси:
1) той або інший
ступінь небезпеки для хазяїна;
2) більш-менш
постійний зв’язок між хазяїном і паразитом;
3) повна
залежність паразита від їжі, одержуваної від хазяїна у вигляді або перетравлених
продуктів, або тканин його організму.
Отже
Паразитизм — форма
співжиття організмів різних видів, за якої один з них (паразит) використовує
іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування.
На рослинах паразитує понад 10 тис. видів грибів, на
тваринах і людині — близько 1 тис. видів. Псування багатьох видів
сільськогосподарських продуктів і втрати врожаю від грибів-паразитів настільки
великі, що боротьбу з ними ведуть спеціальні державні установи та міжнародні
організації.
Наука, що займається вивченням паразитів та
спричинених ними хвороб організмів, називається паразитологією.
Для висмоктування речовин із клітини хазяїна на гіфах
паразитичних грибів часто утворюються гаусторії,
які являють собою бічні відгалуження — гіфи, що проникають усередину клітини
хазяїна.
Паразити проникають у тіло хазяїна через дрібні
ушкодження в його покривах, паразити рослин для цього використовують природні
отвори в епідермі — продихи. У ході росту гриб виділяє ферменти, що руйнують
серединні пластинки між рослинними клітинами (пектинази), у результаті чого
тканини розм’якшуються.
Деякі паразити обмежуються тим, що поступово
висмоктують речовини з хазяїна, але не призводять його до загибелі. Інші ж
виділяють ферменти, які розщеплюють целюлозу клітинної стінки, що призводить до
загибелі клітини-хазяїна, після чого паразит харчується органічними залишками
хазяїна.
Різноманітність
грибів-паразитів
- Сажкові гриби зазвичай паразитують на злакових. При цьому та частина рослини в якій паразитує гриб виглядає, ніби обвуглена. Сажкові гриби спричиняють зниження урожайності злаків, а хліб, виготовлений з хворих рослин, отруйний і неприємно пахне.
- Іржасті гриби спричиняють появу на уражених органах рослин нальоту, схожого на іржу.
Клавіцепс пурпуровий —
іржастий гриб — викликає захворювання ріжки, коли замість зернівок у колоску
жита утворюються ріжки, як на
фотографії. Ріжки, які потрапили до борошна, з якого випекли хліб, можуть
викликати важкі отруєння та захворювання «антонів вогонь» (тобто гангрена) в
людини.
- Борошнисторосяні гриби
спричиняють захворювання борошниста роса в різних рослин. Ознакою
борошнистої роси є поява на уражених органах рослин плям, схожих на
борошно.
- Трутовики —
паразити дерев. Вони потрапляють всередину рослини через корені або
пошкодження на корі та розростаються. Через деякий час на корі з’являються
плодові тіла цих грибів. Трутовики спричиняють трухлявіння дерева та його
руйнування.
Значення
грибів-паразитів.
Гриби-паразити часто спричиняють
тяжкі захворювання рослин і тварин, чим завдають великих збитків сільському
господарству, харчовій та лісовій промисловості.
Ряд грибів є збудниками грибкових
захворювань людини. Є гриби-паразити, які вражають шкіру, волосся, нігті,
легені людини. Гриб ахоріон, оселяючись на волосистій частині
голови, викликає паршу. Гриб трихофітон, який уражає
волосся, нігті й шкіру, є збудником стригучого лишаю. Дріжджовий
гриб сідіум спричиняє захворювання ротової порожнини – пліснявку.
Різноманітність грибкових хвороб, як відзначають біологи, на жаль,
розширюється.
Небезпечними для людини є і гриби-паразити
рослин. Наприклад, потрапляючи в організм людини або тварин, ріжки спричинюють
тяжке захворювання, яке в народі називають "злі корчі" або
"антонів вогонь". В одну із епідемій 944 року від цієї хвороби загинуло
40 000 чоловік.
Такі гриби-паразити як трутовики, є
руйнівниками деревини, тому відіграють важливу роль у житті лісу. Без них ліс
був би похований під відмерлими стовбурами і гілками. Але людині трутовики
приносять багато проблем, руйнуючи дерев'яні споруди, завдаючи шкоди садам,
паркам. Основним способом боротьби з трутовиками є санітарне вирубування хворих
дерев і негайне їх вивезення.
Інші гриби-паразити рослин шкодять
овочевим, злаковим, ягідним, плодовим рослинам. Найвідомішим грибом-паразитом
є картопляний гриб, або фітофтора.
Поширеними в Україні є такі хвороби,
як фітофтороз, плодова гниль, сажка злакових та ін. Заходами
боротьби із цими хворобами є виведення стійких сортів культурних рослин,
дотримання правил агротехніки, застосування біологічного та хімічного методу
боротьби тощо. З метою біологічного захисту рослин від грибів-паразитів
використовують їх природних ворогів, антибіотики тощо.
А можуть і самі гриби-паразити використовувати для
боротьби із шкідниками. Наприклад, учені вивчають гриби, які є паразитами
кровосисних комарів, сарани, хатніх мух. У зв'язку з цим на сьогодні під біологічним
методом боротьби розуміють не лише використання живих організмів, а й
продуктів їхньої життєдіяльності. Є гриби, які використовуються в медицині.
Так, березовий гриб-трутовик чага є профілактичним засобом проти пухлинних
захворювань.
Перевір себе!
1.
Хто такі паразити?
2.
Які гриби паразитують у рослин?
3. Які гриби називають трутовиками? Чим вони небезпечні
для паркового та лісового господарств?
4.
Якої шкоди здоров’ю людини можуть завдавати
паразитичні гриби?
5. Яких заходів треба запроваджувати, щоб уникнути
зараження паразитичними грибами?
Поміркуйте.
Що спільного та відмінного між взаємовигідним співжиттям двох різних організмів
та паразитизмом?
Домашнє завдання:
Опрацювати §56;
Відповісти на запитання на ст. 215
Шановні учні, зверніть увагу!
Я НЕ вимагаю робити конспекти уроків. Надсилати їх не потрібно.
Обов’язковими для виконання є лише ті завдання , що мають позначку «Письмово». Лише їх потрібно надсилати для оцінювання! Вказуйте, будь ласка, своє Прізвище, ім'я, а також тему (або номер) уроку.
Дякую.
_________________________________________________________
УРОК 6 (06 - 10.04)
Тема: Значення грибів в природі та житті людини.
Пригадай!
1. Хто такі паразити?
2. Які гриби паразитують у рослин?
3. Які гриби називають трутовиками? Чим вони
небезпечні для паркового та лісового господарств?
4. Якої шкоди здоров’ю людини можуть завдавати
паразитичні гриби?
Ось і закінчилося наше знайомство з
грибами - цими дивними творіннями природи. Ми знаємо про них майже все - їх
будову, розповсюдження, способи живлення, взаємовідносини з іншими організмами
і вплив на них, знаємо їх різноманітність, хто з них корисний, хто
небезпечний, знаємо, як їх розпізнавати в природі, як поводитися з ними, щоб не
завдавати шкоди їм і собі. Залишилося ще раз поговорити про гриби, щоб
визначити їх роль у природі і житті людини.
Опрацюйте §57.
Значення грибів в природі та житті людини.
Завдання:
1.
Яка роль грибів в природі?
2.
Яка роль грибів в житті людини?
3.
Якої шкоди гриби здатні завдати людині та її
господарству?
Перегляньте короткі відео.
ОТЖЕ
Значення грибів.
К о р и с н е.
ü Відіграють значну роль у колообігу речовин на планеті.
ü Вони мінералізують рослинні рештки, багаті на целюлозу та дубильні
речовини.
ü Грунтові гриби беруть участь у ґрунтоутворенні.
ü Шапкові гриби складова частина живлення людини.
ü З білих грибів виділяють сполуки, які мають тонізуючі й протипухлинні
властивості.
ü У народній медицині витяжкою з плодових тіл білого гриба змащують
обморожені частини тіла для швидкого за живлення.
ü Маслюк застосовують при головному болю, а дощовик як кровоспинний засіб.
ü Зі смертельно небезпечної блідої поганки одержують речовину, якою лікують
холеру.
ü З цвілевих грибів отримують антибіотики.
ü Ферменти грибів використовують для освітлення соків, вина, для руйнування
залишків паперу, для гідролізу крохмалю.
ü Гриби використовують для біологічного методу боротьби із шкідниками с\г:
буряковим довгоносиком, щитовками, комарами, сараною, хатніми мухами.
ü Із аспаргіла чорного виготовляють лимонну кислоту, вітаміни.
ü Дріжджі використовують в хлібопекарській промисловості, молочній,
пивоваренні, виноробстві і спиртовій пром-ті.
ü Деякі цвілеві гриби використовують у сироварінні.
ü З цвілевих грибів відокремлюють речовини, що посилюють ріст рослин, для
збільшення розмірів ягід безнасінних сортів винограду, з якого виготовляють
родзинки.
Ш к і д л и в е.
v Цвілеві гриби шкодять харчові
продукти, викликаючи гниль.
v Трутовики наносять шкоду лісам.
v Гриби руйнують дерев’яні будинки (домовий гриб), шпали, фанеру.
v Гриби руйнують лакофарбові покриття, метали, псують книги, тканини.
v Гриби-паразити шкодять городні культури, цим втрачається урожай.
v Гриби можуть бути збудниками шкірних хвороб, вражають легені, викликають
гайморит, захворювання очей…
Назва грибів і лишайників
|
Значення у природі й житті людини
|
Шапинкові їстівні гриби
|
Тварини й людина споживають в їжу; містять багато
білків, вітаміни груп В, А, РР, мікроелементи (купрум, цинк та
ін.)
|
Гриби-сапротрофи
|
Очищують поверхню Землі від мертвої органіки;
неорганічні сполуки, які при цьому утворилися, можуть споживати рослини;
відіграють роль у процесах ґрунтоутворення
|
Цвілеві гриби
|
Беруть участь у процесах ґрунтоутворення; здатні псувати харчові продукти;
їх використовують для виробництва лікарських препаратів (антибіотики,
вітаміни); застосовують для приготування твердих сирів
|
Дріжджі
|
Використовують для отримання спирту, у хлібопекарській та пивоварній промисловості
|
Гриби-паразити
|
Ріжки й сажки уражають злакові рослини;
борошнисторосяні гриби уражають фрукти й овочі — це призводить до втрати
врожаю; фітофтора уражає картоплю та помідори; трутовики завдають шкоди
деревним рослинам; деякі види спричиняють тяжкі захворювання шкіри (паршу,
стригучий лишай); але людина може мати й певну користь: препарати з ріжок
дають змогу зупинити внутрішні кровотечі; деякі гриби використовують у
біологічному методі боротьби
|
Лишайники
|
Ростуть там, де не можуть існувати інші організми;
сприяють подрібненню скельних порід і формуванню первісних ґрунтів
|
Ягель (оленячий мох)
|
Улюблена їжа для північних оленів
|
Лишайники
|
Людина використовує у промисловості для отримання цукрів, барвників, виробництва
лакмусу, у парфумерній чи медичній промисловості
|
Цетрарій ісландський
|
Людина вживає в їжу
|
Джерела:
Домашнє завдання:
Повторити §51-56;
Підготуватись до уроку узагальнення знань.
Так держать!😉
ОтветитьУдалитьВід амеби до людини,
ОтветитьУдалитьВивчим нерви і клітини,
Рід, сім'ю, родину, клас,
Біологи мучать нас.
Еволюція життя —
Ця наука не проста,
Та цікаво щохвилини,
Бо уроки — то новини.
Розкривають нам секрети
Про тварин Землі-планети.
Може вам всім легко здатись
В наших знаннях розібратись,
То не просто — вчитель знає,
Той, хто біології навчає.
Тетяно Ігорівно,вітаємо Вас з міжнародним днем вчителя біології!
Дуже дякую!
Удалить