Любі мої учні!
Ось ми і закінчили вивчення курсу природознавства.
Я дякую всім вам за співпрацю! Ви молодці!
Бажаю гарного літнього відпочинку! І, звичайно, міцного здоров'я!
Чекаю на зустріч у вересні.
Тетяна Ігорівна
Урок 18(25-29.05)
Заповідники, заказники,національні парки та їх значення.
Пригадайте!
1.
На
прикладах доведи, що охорона природи – справа всіх людей на Землі.
2.
Як наша
держава дбає про захист природи?
3.
Як ти
вважаєш, чому книгу назвали червоною?
4.
Наведи
приклади рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.
Опрацюйте §48
Перегляньте!
Запам’ятайте!
ПРИРОДООХОРОННІ
ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ( там зберігаються рослини і тварини, яким загрожує
зникнення): заповідники (20 заповідників); заказники (понад 300 заказників);
національні природні парки (більше 40 національних парків).
Природні заповідники - це
ділянки землі, водного простору, де перебувають рідкісні та цінні рослини і
тварини (заповідники, національні природні парки та інші охоронні території).
ЗАПОВІДНИК -
природоохоронна територія, створена для збереження видів живих організмів та
виконання наукових досліджень (найсуворіша форма охорони природних територій).
Мета створення заповідників: збереження
в природному стані певних видів організмів і проведення наукових досліджень.
• У заповідниках вивчають рослини і
тварин у звичних для них умовах існування.
• Вони є науковими установами, де
фахівці вивчаються природні процеси та явища, розробляють засади охорони
довкілля, розумного використання і примноження природних ресурсів, проводять
дослідження.
• Охороняють живі організми та умови
існування.
• Заборонено вести господарську
діяльність (у межах заповідників виділяють території, де господарську
діяльність повністю заборонено, на іншій дозволене незначне використання
природи - риболовля, збирання грибів і ягід).
ПОЛІСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК.
На рівнині лісової зони у північній
частині Українського Полісся створено Поліський заповідник. Основну його площу
займають соснові та березові ліси.
У заповіднику налічується понад 600
видів рослин, у тому числі 40 рідкісних. Тут охороняються водяний горіх
плаваючий, росичка проміжна, журавлина дрібноплідна.
У Поліському заповіднику мешкає 40 видів
тварин, з них 14 видів занесено до Червоної книги України. Це ссавці - борсук,
горностай, рись європейська, видра річкова, заєць-біляк. Серед птахів - лелека
чорний, журавель сірий, змієїд.
Впроваджують заходи охорони та
раціонального використання зони мішаних лісів.
КАНІВСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК.
• Розташований у зоні лісостепу, один з
найстаріших в Україні.
• Тут зростають дерева, чагарники і
трав’янисті рослини, характерні для зони лісостепу.
• Мешкають косулі, кабани, лисиці,
зайці, борсуки, трапляються лосі. На островах живуть бобри, біля води можна
побачити видру та норку. Тут охороняють 83 види тварин, занесених до Червоної
книги України. Це рідкісні комахи: жук-олень, вусач великий дубовий, джміль
моховий, бджола-тесляр, бражник мертва голова, махаон. Щороку на Дніпрі біля
заповідних островів зимують орлани-білохвости. Трапляються також лелека чорний,
змієїд, сокіл балабан.
• Основним завданням заповідника є
охорона і збереження у природному стані рослин і тварин лісостепу.
ЗАПОВІДНИК АСКАНІЯ-НОВА.
Найстаріший за створенням.
• У зоні степу на Херсонщині існує
знаний у світі й найстаріший в Україні біосферний заповідник Асканія-Нова -
своєрідний музей під відкритим небом, де збереглися неораний степ, стародавні
кургани, раніше створені жителями цих земель кам'яні статуї.
• Це перший заповідник України,
закладений понад сто років тому.
• Площа його становить понад 33 000 га,
що майже в 40 разів більша за площу Києва.
• На території заповідника зростає 482
види рослин, серед яких ковила волосиста, типчак, келерія струнка, півники,
люцерна, тюльпани, вика. Із занесених у Червону книгу рослин тут ростуть ковила
українська, рябчик великий, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський, який, крім
Асканії, ніде не трапляється.
• Тут налічують понад 800 видів тварин,
серед яких найбільш поширені їжак, заєць-русак, ховрах, полівка, а з хижаків -
лисиця, ласка, тхір. Водяться також косуля та олень благородний асканійський.
З-поміж птахів найбільш відомі жайворонок, просянка, кам’янка, перепілка,
куріпка сіра, дрібні соколи, лунь, сови та ін. У заповідник завезено майже 50
видів звірів з різних частин світу. Тут є коні Пржевальського, бізони, зебри,
лами, зебу, антилопи гну і канни, муфлони, страуси, фламінго, журавлі
вінценосні, фазани, павичі.
• На території заповідника розташований
Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів
Асканія-Нова, де вчені здійснюють наукові дослідження зі збереження природи
степу, акліматизації, розводять і вивчають копитних тварин степів, саван,
пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних птахів
степу.
• Із часу заснування заповідника і до
наших днів у ньому існує зоопарк Асканія-Нова, який є одним із найкращих у
світі (утримуються 114 бидів тварин, у тому числі такі, що перебувають під
загрозою зникнення). Щорічно зоопарк відвідують близько 68 тис. осіб.
КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК.
Найбільший за територією.
• В Українських Карпатах створено
Карпатський біосферний заповідник, що охоплює весь комплекс природи - від
передгірних луків і дібров до вершин.
• Тут зростає 64 види рослин, занесених
до Червоної книги України, наприклад, лілія лісова, нарцис вузьколистий, сон
білий та ін. На території заповідника є унікальний куточок, що зветься Долиною
нарцисів, рослину в заповідних умовах вдалося зберегти у великій кількості.
Найбільшу площу займають букові, дубові, смерекові та ялицеві ліси.
• Живуть бурий ведмідь, кіт лісовий,
саламандра плямиста, рідкісні види кажанів тощо. У заповіднику мешкає 72 види
тварин, занесених до Червоної книги України. Це кутора мала, горностай, видра,
пугач, лелека чорний, тритон карпатський та ін. Тут трапляється багато видів
рукокрилих, частина з яких – рідкісні.
• Здійснюють дослідження щодо охорони
рослинного і тваринного світу Українських Карпат.
• На його території працює єдиний в
Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат.
КРИМСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК.
• Площа Кримського природного
заповідника сягає 42 000 га й охоплює гірську частину Криму, а також частину
степового Криму з водами Каркінітської затоки і Лебединими островами.
• Там зростає 100 видів рослин і грибів,
занесених до Червоної книги України.
У заповіднику охороняють найцінніші в
Криму дубові, букові, соснові ліси, унікальні зарості тиса ягідного, ялівця
високого.
• Відіграє надзвичайно важливу роль у
збереженні тваринного світу Криму, особливо рідкісних видів.
ДУНАЙСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК.
• Дунайський заповідник створений для
охорони водно-болотних екосистем.
• Тут зберігається унікальний куточок
природи з колоніями різноманітних птахів на морських мілководдях, величезні за
площею зарості очерету, лілій і водного горіха.
ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК.
• Найбільший за площею Чорноморський
заповідник створений для охорони гніздових і перелітних птахів, а також
причорноморських степів і солончаків.
ЗАКАЗНИК
У заказниках охороняють певну ділянку
екосистеми (ділянку зростання рідкісної або зникаючої рослини; можна
здійснювати господарську діяльність, що не загрожує природі.
Розрізняють ландшафтні, ботанічні,
лісові, зоологічні.
ПРИКЛАДИ ЗАКАЗНИКІВ.
• Журавлиний заказник на Сумщині для
охорони місць гніздування журавля сірого.
• Скит-Манявський заказник в Передкарпатті
для охорони рідкісного дерева модрина польська.
• Заказник Брище створено в 1964 році в
Березнівському районі Рівненської області з метою охорони та збільшення
чисельності бобрів.
• Державний заказник Горгани створено в
1974 році в Тячівському районі Закарпатської області для охорони занесеної до
Червоної книги України сосни кедрової європейської. Деревам тут понад 180
років, окремим — до 280 - 300 років.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК – це мальовничий
куточок природи, призначений для ознайомлення жителів країни з її видатною
природною спадщиною.
У національних природних парках
дозволено організований туризм і навчальні екскурсії. У парках вдається краще
зберегти рослини, тварин, гриби.
ПРИКЛАДИ НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРКІВ: Карпатський,
Шацький, Синевир, Подільські Товтри, Яворівський, Сколевські Бескиди,
Азово-Сиваський, Вижницький, «Прип'ять-Стохід», Ужанський та ін.
У Києві створено національний природний
парк — Голосіївський парк імені Максима Рильського, де великі площі займають
штучні насадження дерев, каскад ставків, ділянка вільхового лісу.
Домашнє
завдання
Опрацювати §48,
Відповісти на запитання (усно)
Урок 17(25-29.05)
Червона книга
Опрацюйте §47
Перегляньте!
Запам’ятайте!
Один вид може налічувати мільйони
особин, а інший – зовсім мало. Коли за перший вид вчені спокійні — йому не
загрожує зникнення, то для другого виду така загроза реально існує.
Жива істота перебуває в небезпеці, коли загальна
кількість особин виду менша ніж тисяча або народжується менше особин, ніж
помирає.
Зникаючими, або вимираючими вважають
види, яким загрожує вимирання, тобто повне зникнення.
Історія появи Червоної книги.
У 1948 році було створено Міжнародну
спілку охорони природи (МСОП).
Метою створення було вивчення зникаючих
видів рослин і тварин та проведення заході в для їх збереження.
Зібрану інформацію про рідкісні рослини
і тварин було надруковано у книзі під назвою «Червона книга фактів», так
з'явилася перша Червона книга.
У 1966 р. було видано Міжнародну Червону
книгу з різнокольоровими сторінками. Після цього багато держав вдалися до
створення своїх національних Червоних книг.
Мета заснування Червоної книги — поліпшення
охорони рідкісних та таких видів рослин, тварин, грибів, що перебувають під
загрозою зникнення.
Книгу назвали червоною, бо вона є
застереженням для людей, щоб не допустити зникнення цих живих організмів.
Якщо людина знатиме і берегтиме рослини
і тварини Червоної книги, вона долучиться до загальної справи збереження
рідкісних та зникаючих видів.
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ - природоохоронний документ
державного значення (основний документ, у якому узагальнено матеріали про
сучасний стан рідкісних видів тварин, рослин, грибів і таких, що перебувають
під загрозою зникнення).
Перша Червона книга України була видана у 1980 році під
назвою «Червона Книга Української РСР», містила опис 85 видів (підвидів) тварин
і 151 вид вищих рослин.
Друге видання Червоної книги вийшло в двох
книгах: у 1994 році том «Тваринний світ», у 1996 році том «Рослинний світ»,
містило 382 види тваринного та 541 вид рослинного світу.
У 2009 р. вийшло третє видання Червоної
книги України. Містить відомості про зникаючі 542 види тварин і
826 видів рослин і грибів, поради щодо їхнього примноження. Складається з двох частин - Тваринний
і Рослинний світ.
Інформація про кожний із занесених до
неї видів тварин, рослин і грибі:
• назва українською і латинською мовами;
• ступінь вразливості (зниклі, зникаючі,
вразливі, рідкісні, невизначені, недостатньо відомі, відновлені);
• заходи з охорони, розмноження та
розведення у спеціально створених умовах;
• фотографія або малюнок, картосхема
розповсюдження;
• наукове значення;
• поширення в Україні;
• чисельність у природі, причини зміни
чисельності;
• умови життя (для тварин) і
місцезростання (для рослин);
• опис виду;
• відомості про розмноження або розведення в неволі.
ПРИКЛАДИ РОСЛИН ЧЕРВОНОЇ КНИГИ «РОСЛИННИЙ СВІТ
УКРАЇНИ»
|
ПРИКЛАДИ ТВАРИН ЧЕРВОНОЇ КНИГИ «ТВАРИННИЙ СВІТ
УКРАЇНИ»
|
Підсніжник
білосніжний, підсніжник складчастий, конвалія, сон великий, будяк пагорбовий,
тис ягідний, первоцвіт, крокус, цибуля ведмежа, зозулині черевички, ковила,
сонцецвіт крейдяний, орлики чорніючі, тюльпан Шренка, півонія кримська,
тюльпан скіфський росте тільки в заповіднику «Асканія-Нова» на Херсонщині.
Приклади
грибів Червоної книги України: зморшок степовий, печериця мухомороподібна,
боровик бронзовий, сироїжка синювата
|
Рись
звичайна, зубр, саламандра плямиста, борсук, заєць білий, лосось
чорноморський, коник морський чорноморський, жаба прудка, гадюка степова,
сокіл-сапсан, дрохва, видра річкова, їжак вухатий, хом'ячок сірий, бражник
мертва голова, махаон звичайний
Дрохва — степовий птах масою 10-15 кг (вважається
найбільшим птахом України). До 1975 р. він гніздився у 18 областях
України, а з 1985 — лише в 7. Станом на 2013 рік в Україні нараховувалось
близько 1000 особин. Щоб збільшити чисельність цього виду птахів, у Харківській
області відкрили розплідник дрохв. У 2013 році у ньому мешкало близько
130 птахів.
|
Домашнє
завдання
Опрацювати §47,
Відповісти на запитання (усно)
Урок 16(18-22.05)
Охорона природи
Пригадайте!
1. Наведіть приклади впливу людини на природу.
2. Під дією яких чинників природа здатна змінюватись?
3. Що розуміють під екологічними проблемами? Наведіть
приклади.
4. Що є джерелами забруднення навколишнього середовища?
5. Які існують заходи подолання екологічних проблем?
Опрацюйте §47(ст. 182-183)
Запам’ятайте!
ОХОРОНА ПРИРОДИ - здійснення заходів, спрямованих на збереження,
відтворення, раціональне використання
природних багатств.
Охороняти природу - означає створювати сприятливі умови для існування живих істот і
запобігати їхньому знищенню, не вилучати з природи більше, ніж може відновитися
природним шляхом.
Природу людина змушена охороняти від
самої себе, а точніше, від негативних впливів своєї діяльності на неї.
ЗАХОДИ ВИРІШЕННЯ екологічних проблем:
• приймаються закони щодо збереження
природи від забруднень унаслідок господарської діяльності людини («Про охорону
навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря» та
інші);
• визначено допустиму кількість окремих
шкідливих речовин у воді та повітрі, що можуть потрапити в довкілля з різних
підприємств;
• спеціальні державні установи стежать
за вмістом шкідливих речовин, працівники беруть проби ґрунту, води і повітря,
досліджують їхній склад;
• на підприємствах впроваджується
безвідходне виробництво (наприклад, відходи доменного шлаку металургійного заводу
може служити сировиною для виробництва будівельних матеріалів під назвою
«шлакоблоки»);
• на підприємствах, що забруднюють
навколишнє середовище, встановлюють очисні фільтри для повітря і води,
проводять додаткове очищення викидів;
• стічні води не зливають у навколишнє
середовище, а використовують кілька разів;
• на двигуни автомобілів встановлюють
спеціальні пристрої, що не дають шкідливим речовинам потрапити в повітря чи на
земну поверхню;
• будуються підприємства по переробці
побутового сміття, з якого виготовляють продукти переробки - різні будівельні,
пакувальні матеріали тощо;
• конструктори створюють нові покоління
двигунів, що менше забруднюють повітря;
• будують і використовують сонячні
батареї та вітрові електростанції;
• використання біопалива (горючі гази та
рідини, одержані на спеціальних заводах зі стебел рослин, при згоранні не
утворюються шкідливі для організмів речовини);
• екологічні питання піднімаються на
міжнародному рівні.
Охорона природи — міжнародна справа:
• у 1948 році створена Міжнародна спілка
охорони природи (МСОП);
• організація Грінпіс (перекладається як
«Зелений світ»), товариства охорони природи;
• Всесвітня організація здоров'я (ВОЗ);
• Всесвітня метеорологічна організація
(ВМО);
• Міжнародне агентство з атомної
енергетики (МАГАТЕ);
• Продовольча і сільськогосподарська
організації;
• ЮНЕСКО;
• впроваджуються програми ООН по
навколишньому середовищу (ЮНЕП)
• засновані всесвітні фонди охорони
природи;
• підписані та діють міжнародні угоди
щодо захисту природи спільними зусиллями;
• створюють природоохоронні території;
• у 1966 р. було видано Міжнародну
Червону книгу з різнокольоровими сторінками, окремі держави теж видають Червоні
книги для тварин, рослин, грибів, яким загрожує зникнення на території цих
держав.
Охорона природи в нашій державі:
• видано укази про охорону повітря,
води, ґрунту від забруднення;
• спеціальні державні органи беруть
проби води, повітря, ґрунту;
• діють екологічні організації;
• створені природоохоронні території та
заклади;
• видана Червона книга України;
• запроваджені штрафні санкції за
знищення довкілля;
• вздовж транспортних шляхів висаджують
тополі, каштани, липи (вони якнайкраще вбирають викидні гази автомобілів);
поблизу підприємств хімічної промисловості – осики та ясени.
Пам'ятка «Правила поведінки у природі».
- Не виривай, не ламай гілля, не зривай
квітки дикорослих рослин.
- Під час екскурсій у природу ходи вже
прокладеними стежками й не затоптуй рослини.
- Насаджуй дерева.
- Економно витрачай папір і воду.
- Не сміти в навколишньому середовищі.
- Підгодовуй взимку птахів.
- Не лови рибу в
період нересту.
Домашнє
завдання
Опрацювати §47,
Відповісти на запитання (усно)
Урок 15(18-22.05)
Екологічні проблеми та їх вирішення
Перевірте
себе!
Правильні твердження позначте знаком
«+», неправильні – знаком «».
1. До складу природи входять живі організми і фактори неживої природи.
2. В природі тварини, рослини і людина між собою пов’язані.
3. Стрімкі потоки води не можуть заподіяти ґрунтам шкоди.
4. У місцях землетрусів змінюється земна поверхня.
5. Лісосмуги на відкритих місцевостях послаблюють руйнівну силу вітру.
6. Забруднення води, повітря, ґрунтів ніяк не впливає на життя людини.
7. Насаджені ліси, родючі поля, зарибнені ставки – це позитивний вплив
людини на природу.
8. В останні роки людина дуже мало втручається в природу.
9. Вимивання гірських порід
підземними водами спричиняє утворення ставків на поверхні.
10. Землетруси і вулкани – цікаві і цілком
безпечні природні явища.
11. Сонце впливає на зміну земної поверхні.
12. В гірських породах утворюються печери внаслідок раптових зливових
дощів.
Ключ для самоперевірки
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
+
|
+
|
-
|
+
|
+
|
-
|
+
|
-
|
-
|
-
|
+
|
-
|
Опрацюйте §46.
Перегляньте
Запам’ятайте!
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ - негативні зміни, що
настають у природі під впливом різних чинників (забруднення води, повітря,
ґрунту, зменшення різноманітності організмів).
Екологічна катастрофа – стан природи, за якого вона стає непридатною для життя.
ДЖЕРЕЛА
ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:
промислові
підприємства
|
|
транспорт
|
|
побутове
сміття
|
|
гербіциди
на полях
|
|
нафтові
розливи у водоймах
|
|
лісові та
торф'яні пожежі
|
|
стихійні
явища (вулкани, повені, землетрус, цунамі тощо)
|
|
техногенні
катастрофи (аварія на атомній електростанції, хімічному заводі тощо)
|
Забруднення
навколишнього середовища.
Спалюючи
величезну кількість нафтопродуктів, газу і вугілля, ТЕС і ТЕЦ постійно
забруднюють довкілля викидами шкідливих газів і золи.
Заводи з
виробництва металів і багатьох інших речовин та матеріалів забруднюють
повітря, водойми і ґрунт небезпечними та токсичними для живої природи
речовинами.
Понад 200
видів шкідливих речовин потрапляють у навколишнє середовище з викидами
автомобільного транспорту.
На горіння
пального витрачаються величезні об'єми кисню.
Повітряний
і водний транспорт також забруднюють повітря.
Вогонь
пожеж на торфовищах, лісових і степових пожеж знищує все живе на своєму
шляху, у довкілля надходить величезна кількість попелу, сажі, шкідливих
газів.
Загрозу
становлять порушення у зберіганні палива і мастил, при їх виливах потерпають
поверхневі і підземні води.
Ґрунт
забруднюється від неправильного зберігання чи надмірного використання
добрив та засобів боротьби зі шкідниками і бур'янами.
Джерелами
забруднення є промислові і побутові відходи, особливо багато їх накопичується
у великих містах.
Найбільшу
небезпеку становлять забруднення, спричинені техногенними катастрофами
(аварія на атомній електростанції, хімічному заводі тощо).
|
НАСЛІДКИ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА (природа не має кордонів, тому забруднене
повітря, вода з одної території переміщається на іншу).
• погіршення здоров'я людей;
• глобальне потепління в подальшому може
призвести до загибелі організмів;
• кислотні дощі;
• озонові дірки пропускають сонячну
радіацію;
• збільшення кількості непридатної для
пиття води;
• вимирання певних видів рослин і тварин
(приблизно за 300 років на Землі безповоротно зникли сотні видів рослин і
тварин);
• збільшення земель із пустельним
ландшафтом (Чорнобильська катастрофа завдала шкоди природі багатьох країн, досі
негативно впливає на довкілля);
• погіршення якості питної води;
• зменшення площ ґрунтів через масштабні
забудови;
• зменшення площі лісових насаджень
через вирубку, зменшення площі амазонських лісів;
• знищення ґрунтів через видобуток
корисних копалин;
• збіднення ґрунтів через внесення
надмірної кількості мінеральних добрив та речовин, призначених для знищення
бур'янів і шкідливих комах тощо;
• зсуви ґрунту через надмірне
видобування корисних копалин;
• тумани-смоги над великими промисловими
містами.
СПОЖИВАЦЬКЕ СТАВЛЕННЯ до природи веде до:
• зникнення видів організмів;
• порушення зв'язків у
екосистемах;
• зміна вигляду земної
поверхні;
• настання голоду;
• збільшення територій, непридатних для
проживання;
• погіршення здоров'я людей.
Домашнє
завдання
Опрацювати §46,
Відповісти на запитання (усно)
Урок 14(12-15.05)
Людина – частина живої природи. Зміни в природі.
Опрацюйте §45.
Перегляньте
Запам’ятайте!
АНТРОПОГЕННИЙ
ЧИННИК - вплив господарської діяльності людини на
природу.
ЗНАЧЕННЯ
ПРИРОДИ ДЛЯ ЛЮДИНИ.
•
Рослини дають кисень для дихання.
•
Життя залежить від достатньої кількості їжі, повітря, води.
•
Рослини і тварини забезпечують людину продуктами харчування, житлом, одягом.
•
Люди вживають у їжу їстівні гриби.
•
Людина відпочиває на берегах водойм, у парку чи лісі.
•
Перебування в сосновому лісі позитивно впливає на здоров'я людини.
• У
надрах землі видобувають корисні копалини.
•
Вода підземних джерел має лікувальні властивості.
•
Людина використовує термальні джерела.
•
Квіти приносять естетичне задоволення.
Історія
впливу людини на природу.
•
Спочатку людина повністю залежала від природи й брала від неї стільки, скільки
їй потрібно було для прожиття (знаходила рослини для харчування, м'ясо
добувала, полюючи на звірів і птахів, ловила рибу).
•
Згодом вона почала впливати та змінювати природу (окультурила різні рослини,
тобто навчилася вирощувати їх на спеціально відведених і оброблених ділянках
землі).
•
Розвиток науково-технічного прогресу вніс полегшення в працю, пересування,
забезпечення необхідними продуктами, але при цьому збільшилися шкідливі викиди
в довкілля (створюючи кращі умови існування для себе, людина мимоволі погіршує
склад води, повітря, знищує рослини і тварин).
НЕГАТИВНИЙ
ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ.
•
Вирубка лісів.
•
Значний видобуток корисних копалин утворює провали, просідання ґрунтів.
•
Необдумана меліорація земель.
•
Осушування боліт.
•
Зміна русел річок.
•
Використання аерозолів, які руйнують озоновий шар.
•
Глобальне потепління внаслідок викидів продуктів спалення.
•
Збільшення автотранспорту та вихлопні викиди газу.
• У
різних напрямках пролягли шляхи з асфальту та бетону.
•
Великі площі зайняли міста з промисловими підприємствами.
•
Нафтові розливи у водоймах.
•
Знищення тварин заради хутра чи забави.
•
Масовий вилов водних тварин.
•
Забруднення вод, повітря, ґрунту промисловими викидами, побутовим сміттям,
териконами.
•
Створення нових, зміна чи знищення екосистем.
•
Великі витрати природної сировини, води та повітря.
•
Техногенні катастрофи (аварія на атомній електростанції, хімічному заводі
тощо).
НЕГАТИВНИЙ
ВПЛИВ ПРИРОДИ НА ЛЮДИНУ:
•
погіршення самопочуття та здоров'я людини від забруднення природи;
•
збільшення пилу в повітрі;
•
кислотні дощі;
•
глобальне потепління клімату (через парниковий ефект зі збільшенням
вуглекислого газу) призведе до масового танення льодовиків;
•
озонові дірки в атмосфері.
•
зникнення або вимирання деяких рослин і тварин.
Домашнє
завдання
Опрацювати §45,
Відповісти на запитання (усно)
Урок 13(04-08.05)
Екосистеми
Пригадайте!(усно)
1.
Що таке середовище існування?
2.
Назвіть основні
середовища життя.
3.
Що називають
чинниками середовища? Назвіть їх.
4.
Що називають
чинниками живої природи. Наведіть приклади.
5.
Що називають
угрупованням організмів? Наведіть приклади.
Опрацюйте §44.
Перегляньте
Запам’ятайте!
ХАРЧОВІ ЗВ'ЯЗКИ, АБО ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ - зв'язки, зумовлені отриманням поживних речовин і
енергії, основа будь-якої екосистеми.
Утворювачі
|
Рослини,
використовуючи сонячну енергію, в процесі фотосинтезу утворюють органічні
речовини
|
Споживачі
|
Тварини
споживають органічну речовину, створену рослиною, коли поїдають рослини
або інших тварин
|
Руйнівники
|
Бактерії,
гриби, дощові черв'яки перетворюють рештки відмерлих організмів на неорганічні
речовини
|
ЕКОСИСТЕМА (з грецької екос – «дім») – сукупність організмів, які мешкають на
спільній території, взаємодіють між собою та з умовами середовища.
ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ -
екосистеми, які існують без втручання, виникли природним шляхом.
Приклади природних екосистем: ліс, річка, озеро, болото, степ тощо.
ЗНАЧЕННЯ
ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ для людини:
Ліс
|
•
деревина лісу – будівельний матеріал;
• у лісах
збирають гриби, ягоди, заготовляють лікарські рослини;
• у
соснових лісах відкривають санаторії;
• ліси –
легені планети, бо дають кисень;
• рослини
на листках утримують пил.
|
Болото
|
•
добувають торф;
• на
болотистому Поліссі вирощують льон
|
Полонини
|
•
випасають худобу;
•
заготовляють сіно
|
Луки
|
•
випасають худобу;
• заготовляють
сіно
|
Степ
|
• на
чорноземах збирають урожаї сільськогосподарських культур;
•
випасають худобу
|
Водойми
(океан, море, річка, озеро)
|
• у
водоймах виловлюють рибу, молюсків;
• на
берегах водойм створені місця для відпочинку;
• вода
прісних водойм (річок, озер) використовується для поливу та пиття;
• вода
морів, океанів – транспортний шлях для кораблів
|
ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ –
екосистеми, які створює і доглядає людина.
Приклади штучних екосистем: парк, квітник, поле, сад, водосховище тощо.
ЗНАЧЕННЯ
ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ для людини.
Екосистема
|
Значення
|
Лісосмуга
|
• для
утримання поривів вітру
|
Водосховище
|
• для
збору води
|
Поле
|
• для
отримання рослинних продуктів харчування
|
Ставок
|
•
розводять рибу, молюсків;
• на
берегах ставків відпочивають;
|
Город
|
• для
вирощування овочів, інших культурних рослин
|
Сад
|
•
отримують фрукти та ягоди
|
Акваріум
|
•
заспокоює та приносить задоволення
|
Квітник
|
• для
краси та естетичного задоволення
|
Парк
|
• зони для
відпочинку
|
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОСИСТЕМИ.
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕКОСИСТЕМИ.
1. Назва екосистеми.
2. Природна чи штучна екосистема.
3. Які рослини і тварини існують в
екосистемі.
4. У яких умовах середовища мешкають
організми екосистеми (наприклад, затінене чи освітлене місце, зволожена чи
посушлива ділянка).
5. Які зв'язки між організмами екосистеми
вдалося виявити?
6. Чи зазнає екосистема впливу людини?
Якщо так, то запиши, які зміни відбулися в екосистемі в результаті діяльності
людини.
1) ЛИСТЯНИЙ ЛІС (Велика ділянка землі, на якій ростуть переважно листяні дерева,
розташовані близько одне до одного, та інші рослини, а також гриби. У лісі
мешкають різні тварини).
2) природна екосистема
3) рослини: листяні дерева, кущі, трави,
мохи;
тварини: дика свиня, білка, павуки,
птахи, комахи, личинки, дощовий черв'як
4) мешкають ярусами
5) дика свиня їсть жолуді, білка їсть
гриби, павуки та птахи ловлять комах, білі гриби ростуть під дубами, мирно
живуть білка і павук, гриб-трутовик паразитує на стовбурі дерева, дятел «лікує»
дерево.
6) Лісники вирубують старі дерева,
садять нові, виникають пожежі з вини людини.
7) Пристосування мешканців: ярусність
лісу; у забарвленні покривів тіла тварин переважають кольори листків і
стовбурів лісових дерев, що дозволяє гарно маскуватися; у птахів лісу короткі
крила і довгий хвіст, щоб було легко літати між деревами; багато тварин мають
кігті, щоб лазити по деревах.
***
1) ОЗЕРО (водойма, у якій
розрізняють три ділянки – прибережну, водний простір і дно)
2) природна екосистема
3) рослини: очерет, латаття біле,
глечики жовті, ряска, калюжниця, лепеха, осока, водорості;
тварини: жаба, рак, молюск ставковик і
жабурниця, жук-плавунець, личинки бабок і комарів та інших комах, амеба,
пуголовки, мальки риб, дрібні риби, хижі риби щука й окунь.
4) багато світла, вологості
5) щука та окунь конкурують за їжу, риби
їдять планктон, мирно співіснують ставковик і жабурниця, жаба їсть молюска,
личинка паразитує у рибі, жаба поїдає мальки риб.
6) деякі люди залишають сміття на
березі, ловлять рибу в заборонений час.
***
1) СТЕП (великі
території з багаторічною трав'янистою рослинністю)
2) природна екосистема
3) рослини багаторічні трави житняк,
ковила, полин, типчак, тонконіг;
тварини тушканчик, сліпак, степовий
орел, жайворонок, перепілка, тхір, ховрах, лисиця-корсак, кріт, землерийка,
степова гадюка, прудка ящірка, павуки
4) багато світла, мало вологості, вітри,
багато тепла
5) степовий орел полює на тушканчика,
прудка ящірка їсть комах, лисиця-корсак полює за польовими мишами
6) людина розорює степи під угіддя,
первинний степ залишився у заповідниках
***
1) ПОЛЕ (велика ділянка
обробленого ґрунту, на якій вирощують культурні рослини, які споживає людина та
свійські тварини).
2) штучна екосистема
3) рослини: пшениця, жито, буряк,
соняшник, картопля, морква, огірок, помідор, осот, лобода, пирій, подорожник,
кульбаба, реп'ях тощо;
тварини: комахи, польові миші, хом'яки,
ховрахи, мешканці ґрунту - черв'яки, комахи (колорадські жуки, довгоносики,
метелик білан капустяний, личинки травневого хруща та інших комах – шкідники
поля).
4) освітлене місце, полив, розпушення
ґрунту, прополка від бур'янів, внесення добрив
5) осот конкурує з культурною рослиною
за ресурси, польові миші поїдають насіння, сажка паразитує на суцвітті
кукурудзи, бджола запилює квітку
6) восени людина збирає увесь урожай, переорює, поле відпочиває до весни;
людина змінює культурні рослини для вирощування; прополює від бур'яну.
Утворювачі
|
Культурні
рослини пшениця, жито, буряк, соняшник, картопля, морква, огірок, помідор
тощо та бур'яни осот, пирій, подорожник, мати-й-мачуха
|
Споживачі
|
Комахи,
польові миші, хом'яки, ховрахи, які знаходять притулок серед рослин поля і
живляться ними
|
Руйнівники
|
Мешканці
ґрунту - черв'яки, бактерії, жуки-гнойовики
|
***
1) САД (оброблена
ділянка, на якій переважають дерева або кущі, які висаджує людина для отримання
смачних і корисних плодів)
2) штучна екосистема
3) рослини: фруктові дерева та кущі
смородини, малини, аґрусу, лобода, пирій, кульбаба, реп'ях тощо;
тварини: птахи, комахи, гусінь, дощовий
черв'як (попелиці, жуки-листогризи, хрущі, личинки метеликів яблуневої
плодожерки – шкідники саду)
4) відповідне місце, полив, догляд за
рослинами, внесення добрив, вапнування стовбурів дерев
5) Бджола запилює квітку, гусінь поїдає
листя, горобець і синиця поїдають гусінь, дятел «лікує» дерево
6) люди садять молоді дерева та кущі, зрізають засохлі та хворі гілки,
захищають засобами від хвороб.
Утворювачі
|
Фруктові
дерева яблуні, груші, вишні, сливи, кущі смородини, аґрусу, малини, трава
|
Споживачі
|
Птахи,
бджоли, попелиці, гусінь, метелики
|
Руйнівники
|
Мешканці
ґрунту - черв'яки, бактерії, жуки-гнойовики
|
***
1) АКВАРІУМ
2) штучна екосистема
3) рослини водорості, хламідомонада;
тварини риби, амеби.
4) багато світла, вологості
5) риба споживає водорості та
одноклітинні організми, різні рибки конкурують за їжу
6) акваріум чистять, компресором додають
кисень, підгодовують риб
***
1) ОКЕАН
2) природна екосистема.
3) рослини: водорості (наприклад,
ламінарія, або морська капуста), ціанобактерії;
тварини: риба, кальмари, краби, дельфіни
тощо.
4) багато світла, особливо у поверхневих
водах, багато вологості
5) риба споживає водорості та
одноклітинні організми, різні рибки конкурують за їжу, хижі риби поїдають
менших риб
6) вилов організмів, завдають шкоди розливи нафти чи мазуту.
Домашнє
завдання
Опрацювати §44,
Відповісти на запитання (усно)
Урок 12(27-30.04)
Чинники живої природи.
Угруповання організмів.
Пригадайте!
Виконайте Тести
Максимальна оцінка-11б. Термін виконання-до 18:00 у четвер 30 квітня.
Опрацюйте §43.
Перегляньте
Запам’ятайте!
Чинники
живої природи - вплив організмів один на одного.
Адаптація -
пристосування організмів до середовища.
Зв’язки
у природі можуть бути корисними та приносити шкоду.
Зв'язок
|
Приклад
|
Симбіоз
(від лат. симбіозис - спільне життя)- співжиття різних
організмів, які приносять один одному користь.
|
Грибниці
підберезника, підосичника, білого гриба, опенька обплітають корені дерев, при
цьому гриб отримує від дерева органічні речовини, а сам забезпечує його водою
і неорганічними речовинами (мікориза).
Бульбочкові
бактерії оселяються на коренях бобових рослин і забезпечують їх Нітрогеном.
Птахи
живляться плодами і розносять насіння.
Бджола
живиться нектаром і запилює квітку.
Зозуля,
поїдаючи гусінь на дереві, приносить користь дереву.
Буйволові
шпаки та тілі носорогів та буйволів живляться комахами на шкірі, очищуючи її.
У
шлунку травоїдних тварин живуть бактерії, які допомагають перетравлювати
тваринам целюлозу, а самі отримують домівку і поживні речовини.
|
Паразитизм (від грец. паразитос - нахлібник) —
взаємовідносини двох організмів, які вигідні одному (паразиту), проте
шкідливі для іншого (хазяїна).
|
Паразити
оселяються в тілі тварин, рослин або грибів, і живлячись органічними
речовинами хазяїна, спричинюють його захворювання або навіть загибель.
Орхідея
гніздівка паразитує на грибах.
Повитиця
коренями-присосками обвивається навколо рослини-хазяїна.
Вовчок
— оселяється на коренях трав.
Петрів
хрест паразитує на коренях ліщини, бука і граба.
Перестріч,
очанка, кравник, мають слабку кореневу систему і отримують додаткове живлення
від сусідніх рослин через корені-присоски.
Кулясті
кущики омели живляться соками дерев.
Гриби
трутовики використовують дерево як місце прикріплення і джерело поживних
речовин.
Мікроскопічні
гриби-паразити (фузарій рожевий, клавіцепс) паразитують на зернових рослинах.
Сажкові
мікроскопічні гриби паразитують переважно на злакових.
Деякі
водяні гриби паразитують, спричиняючи хвороби риб, амфібій, водоростей.
Хвороботворні
бактерії паразитують у тварині, воші та блохи на хутрі тварин.
|
Коменсалізм (однобічне
використання одних організмів іншими без завдавання шкоди)
|
Світлолюбні
трави, які ростуть під ялиною, потерпають від затінку, але на дерево це
зовсім не впливає.
Реп'яхи,
чіпляючись до шерсті тварин, переносяться на нові місцезростання.
Білка
влаштовує домівку в дуплі дерева.
Деякі
тварини розносять насіння рослин, що сприяє їх розселенню.
Деякі
види орхідеї чи бромелії оселяються на стовбурах та гілках тропічних дерев,
використовуючи дерева лише як місце оселення.
Комахи,
оселяючись в гніздах птахів і норах звірів, просто використовують їх як
оселю.
|
Конкуренція
(від лат. конкуренція - зіткнення) - боротьба між живими організмами за
будь-який чинник середовища за умов його нестачі.
|
Рослини
одного виду та одного віку конкурують за світло на одному місці зростання.
Рослини,
які ростуть швидше, затінюють інші, затримуючи їхній ріст.
Суперники
за їжу вовк і лисиця; хижі птахи сова і яструб полюють на дрібних тварин, але
сова це робить уночі, а яструб — удень, тому не заважають живитись одне
одному.
Бої
великих тварин за самку
|
Хижацтво
— завдавання шкоди організмом іншому організму.
|
Колорадський
жук об'їдає листки картоплі.
Дятел
живиться комахам під корою дерева.
Корова
їсть траву.
Рослина
росичка поїдає комах.
Кроти
підгризають корені культурних рослин.
Гриби-хижаки
за допомогою спеціальних кілець на гіфах захоплюють грунтові нематоди
(черви) і перетравлюють їх.
Птахи,
які живляться комахами, уберігають сад від шкідників.
Лисиця
полює за зайцем, кіт їсть мишу, сокіл поїдає зайця, щука полює на окуня,
кроти поїдають дощових черв'яків.
Пташенята
зозулі викидають інших пташенят із гнізда.
|
УГРУПОВАННЯ -
група організмів певної місцевості, які взаємодіють між собою.
ПРИСТОСУВАННЯ
РОСЛИН ЛІСУ для проживання на спільній території.
Рослини
лісу ростуть ярусами - пристосування до мирного співіснування в умовах різного
освітлення:
•
верхній ярус утворюють дерева (дуб, сосна, ялина, граб, клен, липа, ясен,
береза, осика);
• у
середньому ростуть кущі (ліщина, глід, черемха, бузина, терен, шипшина, вовче
лико та інші);
•
нижній ярус заповнюють трав'янисті рослини, яких без світла у лісі зазвичай
небагато і мають здебільшого широкі листки (жовтець, конвалія, барвінок, плющ,
суниці, орляк, квасениця та інші); найнижче ростуть мохи і лишайники, які
накопичують вологу і в такий спосіб впливають на рослини верхніх ярусів.
Трав'янисті
рослини цвітуть ранньою весною, коли менше тіні від дерев.
ПРИСТОСУВАННЯ
РОСЛИН для проживання на спільній території.
•
рослини утворюють яруси в умовах різного освітлення;
•
рослини, які зростають на одній ділянці, цвітуть і утворюють плоди в різний
час;
•
деякі рослини мають пристосування для захисту від поїдання тваринами (у глоду і
шипшини — це колючки, у кропиви — жалкі волоски, у любистку — речовини із
запахом, який відлякує комах).
Приклади
угруповання тварин: стадо, зграя, сім'я, косяк риб.
Тварини
лісів: дика свиня, ведмідь, лось, олень, вовк, лисиця,
білка, куниця, козуля, заєць, їжак, миша лісова, гадюка, різні птахи і комахи,
дощові черв'яки й інші тварини
ПРИСТОСУВАННЯ
ТВАРИН для проживання на спільній території:
•
хижаки полюють, а рухливі жертви втікають, ховаються;
•
хижаки розривають здобич (мають гострі зуби та кігті);
•
павуки полюють з павутиною;
•
організми зливаються з довкіллям, або маскуються (забарвлення риб, заєць міняє
колір хутра);
•
стають подібними на інші організми, або мімікрія;
•
рослини мають шипи (троянди);
•
яскраве застережне забарвлення організмів (сонечко);
•
використовують отруту (гадюки, павук тарантул);
• для
захисту виділяють неприємний запах (скунс);
•
багато тварин живе групами (вовки, бджоли, вівцебики);
•
пристосування конкурентів за їжу: ластівка, синиця ловлять комах на льоту,
дятел шукає під корою дерев.
Домашнє
завдання
Опрацювати §43,
Відповісти на запитання (усно)
Урок 11(27-30.04)
Грунтове середовище та його мешканці
Пригадайте!
1. Які умови існування організмів у водному середовищі?
2. Які існують пристосування у тварин для життя у водному
середовищі?
3. Які існують пристосування у рослин для життя у водному
середовищі?
Опрацюйте §42.
З’ясуйте:
v
Які умови
життя в грунтовому середовища?
v
Як заселене
організмами грунтове середовище?
v
Які
існують пристосування у тварин для життя у грунтовому середовищі?
Перегляньте
Запам’ятайте!
СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ – це все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми).
Ґрунтове середовище — це ґрунт (верхній родючий шар Землі).
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ґрунтового
середовища:
• властива висока щільність, бо усе
заповнене ґрунтом і ускладнює переміщення;
• недостатня кількість світла;
• мало кисню, з глибиною він
зменшується;
• достатньо води;
• достатньо неорганічних і органічних
речовин;
• незначні коливання температури.
• наявність речовин у різних агрегатних
станах (часточки ґрунту містять речовини в твердому стані, є рідка вода і
газоподібне повітря);
• загалом поживні речовини зосереджені в
гумусі – верхньому шарі ґрунту.
Мешканці ґрунтового середовища:
• бактерії та гриби (розкладають
відмерлі рештки організмів до неорганічних речовин);
• одноклітинні водорості;
• тварини (комахи, черв'яки, жуки,
личинки, кроти, сліпаки);
• тварини наземно-повітряного і водного
середовища, які будують різні укриття в ґрунті (борсуки, миші, комахи);
• середовище пронизують корені рослин
(він є опорою, джерелом води і неорганічних речовин), грибниці грибів.
РОЛЬ МЕШКАНЦІВ ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА В
ПРИРОДІ:
• прокладаючи ходи в ґрунті, розпушують
його та забезпечують надходження повітря і води;
• завдяки бактеріям і дощовим черв'якам
ґрунт поповнюється неорганічними речовинами;
• очищують планету від мертвих решток.
ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до ґрунтового
середовища:
• міцні покриви тіла в жуків та мурашок;
• видовжене тіло у дощового черв'яка,
личинки хруща;
• тіло вкрите слизом у черв'яків або
коротким тонким хутром у крота;
• повзають завдяки гнучкому тонкому тілу
дощовий черв'як, багатоніжки, личинка травневого хруща;
• наявність риючих кінцівок у крота,
вовчка;
• великі передні зуби для вигризання
ґрунту, вивернуті назовні долоні для відкидання землі в крота;
• через брак світла недорозвинений зір у
крота або відсутній взагалі у дощового черв'яка, сліпака, личинок комах.
• тварини ґрунту на зиму переміщуються у
глибші шари (на глибині до 1,5 метра зимують дощовий черв'як, кріт);
• дощові черв'яки чутливі до
висихання, у спеку переміщуються в глиб ґрунту;
• для орієнтування розвинені нюх та дотик у крота й дощового черв'яка.
Висновки
Ø
Життя ґрунту
надзвичайно різноманітне.
Ø
Деякі організми
проводять у ґрунті все життя, інші — частину життя.
Ø
Ґрунт відіграє
важливу роль у житті рослин.
Ø
Існування живого
організму у ґрунті зумовлене наявністю речовин, здатних забезпечувати йому всі необхідні елементи
для росту і розмноження.
Ø
Тварини ґрунтового
середовища живуть в умовах нестачі світла і відносно сталої температури.
Ø
Організми
пристосувалися до умов існування в різних середовищах життя.
Домашнє
завдання
Опрацювати §42,
Відповісти на запитання (усно)
Повторити §40-41, підготуватись
до тестування
Джерела
Шановні учні, зверніть увагу!
Я НЕ вимагаю робити конспекти уроків. Надсилати їх не потрібно.
Обов’язковими для виконання є лише ті завдання , що мають позначку «Письмово». Лише їх потрібно надсилати для оцінювання! Вказуйте, будь ласка, своє Прізвище, ім'я, а також тему (або номер) уроку. Обов'язковим є виконання тестових завдань!
Дякую.
Урок 10 (21-24.04)
Водне середовище та його мешканці
Пригадайте!
1. Які умови існування організмів у наземно-повітряному
середовищі?
2. Які характерні ознаки наземно-повітряного середовища?
3. Які існують пристосування у тварин для життя у
наземно-повітряному середовищі?
4. Які існують пристосування у рослин для життя у
наземно-повітряному середовищі?
Опрацюйте §41.
З’ясуйте:
v
Які особливості
чинників водного середовища?
v
Як
умови водного середовища впливають на його мешканців?
v
Які
існують пристосування у тварин для життя у водному середовищі?
v
Які
існують пристосування у рослин для життя у водному середовищі?
Перегляньте
Запам’ятайте!
СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ – це
все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми).
Водне середовище — це різні водойми планети від маленьких струмків до океанів.
У водному середовищі існування провідна роль належить температурі,
освітленню, тиску, газовому складу, солоності води, рельєфу дна, швидкості
водних течій.
ПРОВІДНА РОЛЬ
ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ:
Чинник
|
Вплив
|
світло
|
зосереджене
у верхніх шарах водойм
|
температура
|
зміна
не така різка, бо вода повільніше нагрівається і охолоджується, але тепліше у
верхніх шарах водойми
|
солоність води
|
розрізняють прісні та солоні водойми
|
склад води
|
кисню менше, ніж в атмосфері
|
тиск
|
зростає
з глибиною
|
рельєф дна
|
багато
організмів живе на коралових рифах
|
швидкість водних течій
|
теплі
водні течії підвищують температуру води
|
ХАРАКТЕРНІ
ОСОБЛИВОСТІ водного середовища:
ü має різний вміст
солей (розрізняють прісні річки, ставки, озера, джерела та солоні моря і
океани);
ü світло зосереджене у
верхніх шарах водойм;
ü коливання
температури не такі різкі, як у повітрі, але тепліше у верхніх шарах водойми;
ü вода має менший
уміст кисню, ніж атмосфера, він зосереджений у верхніх шарах (одні тварини для
дихання використовують кисень, розчинений у воді, інші – атмосферний кисень);
ü значні перепади
тиску.
Тварини водного
середовища: окунь, щука, синій кит, жук-плавунець, дельфін, акула, кашалоти,
креветки, кальмари, раки, краби, восьминоги, медузи, дафнія, скат, поліпи,
морські зірки.
Рослини водного
середовища: водорості, біле латаття, ряска, глечики жовті, осока, очерет,
стрілолист, лепеха, сусак, рогіз.
ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН
до водного середовища:
• дихають розчиненим
у воді киснем за допомогою зябер, через шкіру;
• обтічна форма тіла
вкрита слизом;
• піднімаються на
поверхню води, щоб вдихнути повітря (дельфіни, кити);
• тварини водних
глибин не мають взагалі або поганий зір;
• у деяких глибоководних
організмів є світні органи;
• підшкірний жир у
великих мешканців холодних морів (морські слони, моржі, тюлені)
• наявність плавців
для збереження рівноваги та хвоста в ролі керма, плавальних перетинок між
пальцями в селезня, бобра, жаби, ластів у тюленів та моржів, задні кінцівки у
формі весла в жука-плавунця;
• реактивний рух у
протилежну сторону до випущеного струменя води (медузи, восьминоги, кальмари);
• у водоплавних
птахів та бобрів спеціальна рідина, що змащує та захищає покрив від намокання.
Способи руху тварин
водного середовища.
Способи
руху
|
Приклади
тварин
|
Пристосування
|
Плавання
|
Дельфіни,
риби, жук-плавунець, тюлені, моржі
|
Обтічна
форма тіла, плавники, хвіст, ласти, плавальні кінцівки дозволяють плавати
|
Реактивний
рух
|
Восьминоги,
кальмари
|
рух у
протилежну сторону до випущеного струменя води
|
ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН
до водного середовища:
ü зелені рослини
живуть у верхніх шарах водойми, куди надходить світло;
ü водні рослини мають
гнучке стебло, бо коренями прикріплені до дна водойми, а листки й квітки
плавають на її поверхні (латаття біле, глечики жовті, ряска);
ü листки деяких
водяних рослин нагадують стрічки для збільшення поверхні вбирання з води кисню
та поживних речовин (водорості).
ОЗНАКИ ТВАРИН для визначення,
чи мешкає у водному середовищі:
• наявність
зябер;
• замість кінцівок
плавці та хвіст для плавання;
• обтічна форма тіла
зі слизом;
• найбільші тварини
планети живуть тільки у воді;
• плавальні
перетинки на кінцівках;
• ласти в
тварин;
• здатність до
реактивного руху.
ОЗНАКИ РОСЛИН для
визначення, чи мешкає у водному середовищі:
• характерний вигляд
водних рослин: дуже довге гнучке голе стебло;
• листя за формою
подібне на стрічку.
Висновки
Ø У водному середовищі світло і кисень розподілені
нерівномірно, коливання температури не різкі.
Ø Водне середовище населене різними організмами.
Ø Рослини і тварини мають різні пристосування до існування
у водному середовищі.
Домашнє
завдання
Опрацювати §41,
Відповісти на запитання (усно)
Джерела
______________________________________________________
Урок 9 (13-17.04)
Наземно-повітряне середовище та
його мешканці
Пригадайте!
ТЕСТИ (натисни і перейди за посиланням)
Сьогодні ми почнемо
знайомитись із середовищами існування організмів. І розпочнемо із наземно-повітряного середовища.
Опрацюйте §40.
З’ясуйте:
v
Які
умови існування організмів у наземно-повітряному середовищі?
v
Які
характерні ознаки наземно-повітряного середовища?
v
Які
існують пристосування у тварин для життя у наземно-повітряному середовищі?
v
Які
існують пристосування у рослин для життя у наземно-повітряному середовищі?
Перегляньте
Запам’ятайте!
СЕРЕДОВИЩЕ
ЖИТТЯ – це все, що
оточує організм (умови, в яких живуть організми).
НАЗЕМНО-ПОВІТРЯНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ найрізноманітніше
за своїми умовами (освітленість, температура, зволоженість, наявність повітря),
тому завдяки сприятливим умовам світ його мешканців різноманітний.
РОЛЬ ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ:
Чинник
|
Вплив
|
світло
|
відчувається при зміні дня та ночі
|
температура
|
зміна температури зі зміною дня і ночі, порами
року
|
вологість
|
розрізняють посушливі райони та добре
зволожені
|
газовий склад повітря
|
забруднюється шкідливими викидами
|
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ наземно-повітряного
середовища:
ü достатньо світла і повітря;
ü значні зміни температури упродовж доби і протягом
року (відчутними є добові і сезонні коливання температури);
ü водозабезпеченість залежить від опадів;
ü тварини для орієнтації у просторі добре
використовують органи зору, слуху, нюху;
ü тварини бігають за допомогою кінцівок (олень, кінь,
собака, вовк), стрибають за допомогою сильних і довших задніх кінцівок (жаба,
кенгуру, зелений коник, заєць, тушканчик), повзають за рахунок хвилеподібних
вигинів тіла (вуж, гадюка, змія).
ü до польоту здатні птахи, комахи, білки-летяги,
кажани.
Способи руху тварин
наземно-повітряного середовища.
Способи руху
|
Приклади тварин
|
Пристосування
|
Біг
|
Лисиця, вовк, кінь, олень, собака, кіт
|
Бігають за допомогою кінцівок
|
Стрибки
|
Кенгуру, тушканчик, коник, жаби, заєць
|
Стрибають за допомогою сильних і довших задніх кінцівок
|
Політ
|
Птахи, кажани, комахи, білки-летяги
|
Літають за допомогою крил, крилоподібних кінцівок
|
Повзання
|
Вуж, гадюка, змія
|
Повзають за рахунок хвилеподібних вигинів тіла
|
Основні особливості наземно-повітряного середовища: достатньо світла і повітря, дуже різноманітні зволоженість і температура повітря.
ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:
ü більшість тварин мають добре розвинені органи зору;
ü добре орієнтування за допомогою органів чуття: зору,
слуху, нюху;
ü спілкування за допомогою звуків;
ü у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки
тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);
ü з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця
(птахи летять у вирій);
ü активне переміщення різними способами наземних
тварин в пошуках їжі;
ü здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;
ü дихання киснем атмосфери;
ü зимова сплячка, заціпеніння тварин;
ü складніша поведінка;
ü пристосування до підтримання вологи на сталому
рівні;
ü підтримання температури тіла (багато теплокровних
тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху
птахів);
ü потовиділення для охолодження;
ü мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;
ü пристосовані до добового ритму (активні частину
доби, в іншу відпочивають).
ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до наземно-повітряного середовища:
ü пристосування до температурних умов (для зменшення
випаровування взимку листяні дерева восени скидають листя, відмирає наземна
частина трав);
ü у деяких рослин плоди і насіння поширюється вітром
або тваринами (кульбаба, липа, реп'ях, птахи розносять насіння, поїдаючи
плоди);
ü дихання киснем атмосфери;
ü рослинність лісу формує яруси;
ü пристосування до підтримання вологи на сталому рівні
(довге коріння, дрібне листя, колючки в посушливих районах, широке листя у
вологих районах);
ü ввечері деякі рослини закривають квітки;
ü випаровування води з листків для охолодження;
ü раннє цвітіння лісових трав;
ü спрямування листків до світла, у тіні горизонтальне
розташування листків для кращого потрапляння світлових променів.
Висновки
Ø Умови наземно-повітряного середовища досить різноманітні.
Провідну роль серед чинників неживої природи тут відіграє освітленість,
температура, вологість, газовий склад повітря.
Ø Характерною ознакою наземно-повітряного середовища є
відчутні зміни температури впродовж доби і протягом року .
Ø Умови наземно-повітряного середовища сприятливі, тому
світ його мешканців різноманітний.
Ø Тваринам наземно-повітряного
середовища властиві різні способи переміщення, у них розвинені зір, слух, нюх.
Домашнє
завдання
Опрацювати §40,
Відповісти на запитання (усно)
Джерела
______________________________________________________
Урок 8 (13-17.04)
Вода і тепло в житті організмів. Періодичні зміни умов середовища.
Пригадайте!
1. Які умови життя на
планеті Земля?
2. Що називають
чинниками середовища? На які групи їх поділяють?
3. Назвіть чинники
неживої природи.
Сьогодні ми продовжимо з’ясовувати, як впливають на живі організми чинники
неживої природи.
Опрацюйте §39.
З’ясуйте:
v
Як
пристосовуються організми до умов різного зволоження?
v
Як
пристосовуються організми до низьких і високих температур?
v
Що таке
періодичні зміни середовища? Якими вони бувають?
v
Як
організми пристосовуються до зміни дня і ночі?
v
Як організми
пристосовуються до змін пір року?
Перегляньте
Запам’ятайте!
Основні абіотичні чинники
середовища життя на планеті Земля
Чинник
|
Значення
|
вода
|
• входить до складу організму, його клітин;
• рослини вбирають розчини мінеральних речовин;
• вода може бути середовищем життя;
• потрібна деяким організмам для розмноження;
• сприяє
розселенню організмів, переносячи водою насіння та плоди;
• вода втрачається
з випаровування та потовиділенням, нею треба поповнювати організм (тварини отримують потрібну їм воду разом із спожитою їжею або під час
пиття, рослини вбирають розчини води).
|
температура
|
• впливає на швидкість хімічних явищ, що постійно
відбуваються в тілах живих істот;
• потрібне холоднокровним тваринам для нагрівання;
• визначає розселення організмів на суходолі (на полюсах майже немає живих істот, на екваторі – дуже багато)
|
Висновки
Ø Організми мають різні пристосування до умов різного
зволоження, до дії високих і низьких температур.
Ø Зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня
на день, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними.
Ø Періодичні зміни умов середовища пов’язані з рухом нашої
планети навколо Сонця та навколо своєї осі.
Ø Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення
світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості
вологи та ін.
Ø Пристосуваннями
тварин до добових змін умов середовища є різна активність у світлу й темну
пору.
Ø Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища є
сплячка, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху,
зміна забарвлення тощо.
Домашнє
завдання
Повторити §38-39,
Відповісти на запитання (усно)
____________________________________________________________
Шановні учні, зверніть увагу!
Я НЕ вимагаю робити конспекти уроків. Надсилати їх не потрібно.
Обов’язковими для виконання є лише ті завдання , що мають позначку «Письмово». Лише їх потрібно надсилати для оцінювання! Вказуйте, будь ласка, своє Прізвище, ім'я, а також тему (або номер) уроку.
Дякую.
Урок 1(13-20.03)
Організм, його властивості. Клітинна будова організмів
Діти, ви вже знаєте про те який багатий та неповторний світ живої природи! Отже як називають тіла живої природи? (Організми).
Також ми з вами знаємо, що є два типи речовин на нашій планеті. Які? (Органічні та неорганічні). А до тіл живої природи, переважно, які речовини входять до складу? (Органічні).
Так, дійсно. Тіла неживої природи складаються із неорганічних речовин і здатні дуже довгий час залишатися незмінними, як наприклад гори та річки, каміння та інше. А от організми такою стійкістю не відрізняються. Проте, є декілька головних ознак, які притаманні усім живим організмам. А зараз подумайте та запишіть у зошит, які головні ознаки організмів вказують на те, що вони живі?
Отже, основні властивості живого:
ü до складу входять органічні речовини;
ü ріст і розвиток;
ü живлення;
ü дихання;
ü подразливість;
ü розмноження.
(записати в зошит)
(записати в зошит)
Ще про одну ознаку живих організмів не було згадано , проте вона є надзвичайно важливою. Може хтось здогадався?
Тож давайте подивимось відео про клітинну будову усіх живих організмів.
Питання:
· Отже з яких основних частин складається кожна клітина?
· На вашу думку, яку функцію виконує клітинна оболонка?
· Ядро?
· Цитоплазма?
Тож прошу вас користуючись підручником та відео намалюйте та підпишіть основні частини клітини у ваших зошитах. Приклад.
Рис. Будова клітини
За кількістю клітин, організми поділяють на одноклітинні, що мають у своїй будові лише одну клітину, наприклад амеба, хламідомонада, хлорелла, та є організми що мають у складі тіла від 2 до декількох мільярдів клітин, їх так і називають – багатоклітинні. Тіла більшості рослин і тварин на нашій планеті – багатоклітинні. Це означає, що кожна окрема клітина у цих організмів може існувати лише при взаємодії з іншими.
Повторення, узагальнення та систематизація знань
Знайди пару
Необхідно визначити слово і віднести його до властивостей об’єктів живої чи неживої природи)
Рос
|
ляться
|
Руйну
|
ють
|
Народ
|
туються
|
Ремон
|
жуються
|
Диха
|
ються
|
Зби
|
ваються
|
Жив
| |
Розмнож
|
туть
|
Розви
|
рають
|
Вми
|
уються
|
(виписати в зошит окремо в два стовпчики властивості живої та неживої природи. )
Домашнє завдання
- Опрацювати §33 підручника
- дати відповіді на запитання на ст. 119 (усно)
- вивчити визначення, замалювати в зошиті клітину і визначити її складові.
_____________________________________________________________________________
УРОК 2 (13-20.03)
Різноманітність організмів. Рослини
Пригадайте!
1 1 .Властивості організмів?
2. Як називається процес поглинання і засвоєння організмів речовин їжі?
3. Як називається процес який відбувається за участю кисню?
4. Найменші частини, з яких побудовані організми?
5. Яку будову мають усі організми?
6. Роздивитися клітини можна за допомогою якого приладу?
7. Назвіть основні частини клітини?
8. Як називають організми, які складаються лише з однієї клітини?
9. Тіло більшості живих організмів складається з величезної кількості клітин. Як називаються такі організми?
Було у матері
Природи дві донечки такої вроди. Хто їх побачить хоч на мить — не міг забуть і
розлюбить.
Голубооку звали
Флора. У неї очі — наче зорі. Завжди замріяна, тендітна. Ласкава, ніжна та
привітна.
- Фауна —
швидка, як вітер. Могла з птахами полетіти, І за оленями стрибати, Та з
білочками пустувати.
Обидві світ
живий любили, Відтак його боготворили. Тож вирішила мудра мати Природні їм
дарунки дати:
Мрійливій Флорі
— світ рослинний, А жвавій Фауні — тваринний. Щоб берегли і доглядали, Від
всього злого захищали.
Живуть в
легендах і понині Живого світу дві богині.
Щоб орієнтуватися у світі живої природи,
вчені розподілили організми на рослини, тварини, гриби, бактерії.
На сьогоднішньому уроці ми з вами
познайомимося із Флорою.
Що
ж таке рослини ?
Рослина - це цілісний організм, якому, як і будь-якій іншій
живій істоті, притаманне живлення, дихання, обмін речовин, ріст, розвиток і
розмноження.
Рослинний
світ є найважливішою складовою довкілля. Рослини відрізняються від інших живих
організмів за багатьма ознаками, але найголовніша з них — здатність до
фотосинтезу. Фотосинтез — процес утворення зеленими рослинами
органічних речовин з вуглекислого газу і води за допомогою світлової енергії.
Рослин
називають зеленим дивом Землі.
Їм притаманний
необмежений ріст і здебільшого прикріплений спосіб життя. Рослини різноманітні
за розмірами — від мікроскопічно малих до гігантських — масою в сотні тонн. Так
само різна їхня будова — від простих, схожих на кульку, до складних,
розгалужених на мільйони бічних гілок та коренів. Рослини живуть у воді і на
суші на всіх континентах, трапляються, навіть в Антарктиді. Маса рослин, які
існують на Землі, у декілька разів перевищує масу тварин.
Нашу планету заселяє близько
півмільйона різни видів рослин.
Для того щоб було зручніше розрізняти рослини вчені їх
класифікують за певними рисами.
Рослини:
ü за кількістю клітин: одноклітинні та багатоклітинні
ü за освітленням: тіньовитривалі, сонцелюбиві
ü
за різноманітністю стебел: дерева, кущі, трав’янисті рослини
ü за
тривалістю життя:
однорічні, дворічні, багаторічні
Які
ж органи мають рослини ?
Яке
ж значення рослин ?
Перевір
себе!
Тести (натисніть і перейдіть за посиланням)
ü Що таке рослини ?
ü Як класифікують
рослини ?
ü Назвіть головні органи рослин
ü Яке значення рослин ?
Домашнє
завдання
Опрацювати
§34,
Дати відповіді на запитання на ст. 124(усно)
Виписати в зошит основні ознаки рослин
_____________________________________________________________________
Різноманітність організмів. Тварини
_____________________________________________________________________________
Різноманітність організмів. Бактерії
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Урок 3 (13-20.03)
Різноманітність організмів. Тварини
Пригадайте!
• Що
таке організм?
• Що
таке клітина?
• Яка
спільна ознака всіх рослин?
• Чому
листки у рослин зеленого кольору?
• З
чого створюють органічні речовини рослини?
• Які
вам відомі органи рослин?
• Для
чого потрібен корінь рослині?
• Яку
роль виконують квіти у рослин?
• На які групи і за
якими ознаками можна поділити рослини?
Мабуть найбільшу насолоду і
радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з
природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Плескіт голубої
води, шелест зелених дібров, спів пташок, запах і розмаїття квіток, усе це
дороге серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю. На сьогоднішньому уроці ми продовжуємо
спілкування з природо і обов’язково познайомимося ще з одним царством живих
організмів.
На попередньому занятті ми
познайомились з царством Флори - Рослинами.
А сьогодні вирушимо в мандрівку у
царство Фауни (Тварин).
Наука, що вивчає тварин – зоологія.
На Землі нараховують близько 1,5 млн. видів тварин. Їх
можна зустріти скрізь: на суходолі, у водоймах, у ґрунті. Тварини, що
живуть на Землi, рiзноманiтнi по розмiрам й формам тiла: це й синiй кит, маса
якого досягає 150 тис. тонн, i мiкроскопiчна одноклiтинна амеба. Незважаючи на
розходження у формах i розмiрах, всi тварини мають загальнi ознаки . Тваринні організми
подібно до рослинних мають клітинну будову. Серед них є як одноклітинні, так і
багатоклітинні організми. Проте вони мають багато спільних ознак, за якими їх
об’єднують в одну групу.
Як
відрізнити тварину від інших організмів?
Тварини на відміну від рослин живляться готовими
органічними речовинами. Саме тому тварини пристосувалися добувати
собі корм. Одні живляться рослинами, інші — рослиноїдними тваринами.
За способом живлення тварини поділяються на три групи:
ü рослиноїдні,
ü хижі
ü та всеїдні.
Оскільки тварини споживають різну їжу, то мають певні пристосування до її утримання, подрібнення та
перетравлення.
Тварини рухаються, а для цього
в них теж є різні способи. Повзуть, вигинають тіло, стрибають чи біжать, мають
різноманітні кінцівки для переміщення.
Органи дихання можуть бути у вигляді
легень, трахей, а у риб — зябер. Черв’яки дихають своєю поверхнею завдяки
дифузії.
Є органи виділення, органи чуттів. Тварини орієнтуються у навколишньому
середовищі завдяки тому, що мають органи слуху, зору, нюху, дотику.
Групи
тварин
До тварин належать як одноклітинні,
так і багатоклітинні організми.
Одноклітинні тварини зазвичай настільки крихітні, що побачити їх можна лише під мікроскопом.
Середовище їх проживання – волога. Це грунт і вода, а також тіло людини,
тварини. Всі вони так чи інакше за допомогою різних пристосувань адаптуються до
різних умов. У першу чергу – це форма тіла. Вона може не мати чітких меж,
постійно змінюватися, а може, навпаки, бути обтічної, схожою на веретено або
подовженою. Деякі одноклітинні тварини мають раковину зовні, інші, ті, що
живуть глибоко під водою, – незвичайні нарости. На сьогодні відомо близько
30000 видів одноклітинних мікроскопічних тварин. Наприклад, інфузорія туфелька,
амеба протей.
Багатоклітинних тварин можна поділити на дві великі групи: хребетні і безхребетні.
Наприклад, риби, земноводні,
плазуни, птахи, звірі мають внутрішню основу тіла – хребет. Вони належать до хребетних тварин.
А такі тварини, як черв’яки, комахи, павуки хребет не мають, тому вони
утворюють групу безхребетних тварин.
У риб, жаб, ящірок температура тіла змінюється зі зміною температури
навколишнього середовища. Їх називають холоднокровними
тваринами.
Постійну температуру тіла, яка не залежить від температури зовнішнього
середовища, мають птахи, звірі й людина. Вони утворюють групу теплокровних тварин.
Ще тварини поділяються на свійські та дикі.
Свійські – це тварини яких
людина приручила і розводить для своїх найрізноманітніших потреб.
Дикі – це тварини які
повністю залежать від навколишнього середовища .
Перегляньте!
Перевір
себе!
Тести (натисніть і перейдіть за посиланням)
Домашнє
завдання
Опрацювати
§35,
Дати відповіді на запитання на ст. 129(усно)
____________________________________________________________________
Урок 4 (30.03-03.04)
____________________________________________________________________
Урок 4 (30.03-03.04)
Різноманітність організмів. Гриби.
Пригадайте!
• Що таке організм?
• Які ви знаєте царства живої природи?
• Як відрізнити рослин з-поміж інших організмів?
• З чого створюють органічні речовини
рослини?
• На
які групи і за якими ознаками можна поділити рослини?
• Чим
тварини відрізняються від рослин?
• На
які групи поділяють тварин?
(усно)
«Впіймай правильну відповідь»
1.Тваринам
притаманні процеси дихання, живлення, росту та розвитку, розмноження
2.Більшість
тварин здатні до активного руху
3.Тварини
самі собі синтезують поживні речовини
4.Тварин,
що живляться рослинами називають хижаками
5.Корова,
заєць, кінь відносяться до рослиноїдних тварин
6.Тварин,
які живляться іншими тваринами називають
хижаки або м’ясоїдні
7.Зубри,
олені та лосі відносяться до м’ясоїдних тварин -
8.Тварин,
що можуть живитися і рослинною, і тваринною їжею називають всеїдні
9.Ведмідь,
свиня, пацюк відносяться до всеїдних тварин:
10.За кількістю клітин тіла тварин поділяють одноклітинні та багатоклітинні
11.Багатоклітинних
тварин поділяють на хребетні та безхребетні
12.Комахи, павуки, раки відносяться до
хребетних тварин
13.Птахи, риби, звірі відносяться до
безхребетних
14.За
температурою тіла хребетних тварин поділяють на холоднокровних та теплокровних
15.
Риби, ящірки, змії відносяться до теплокровних тварин
16.
Птахи та звірі відносяться до холоднокровних тварин
17.Тварин
приручених людиною називають свійськими
18.Тварин,
які вільно живуть у природі називають дикими
(письмово в зошиті)
Одного разу німецький мандрівник Ріхард Крумбгольц
дуже поспішав тропічним лісом у темряві. Несподівано на галявині лісу він
побачив дивовижне яйце, яке було вкрите щільною оболонкою. Яйце зростало просто
на очах — ставало все більшим і більшим. Раптом шкірка яйця тріснула рівно
посередині й на поверхню показався блискучий капелюшок жовтогарячого кольору.
Капелюшок сидів на довгій білій ніжці, яка швидко прямувала вгору. Тоді Ріхард
зрозумів, що це гриб. За дві години гриб витягнувся на два метри вгору та з-під
капелюшка вискочило біле ажурне покривало, що впало майже до землі. Ставало все
темніше, а гриб почав світитися. Мандрівник спостерігав це сяйво кілька годин,
а потім пішов. Коли він повернувся зранку, знайшов лише згусток слизу, а гриб-велетень
зник. Потім мандрівник з’ясував, що йому
пощастило побачити дуже дивний гриб — кільчастий диктіоформ, що зростає у
тропічних лісах Північної Америки. Аборигени називають його «дамою під
покривалом» і вважають його духом лісу.
На попередніх заняттях ми
познайомились з царствами Флори і Фауни.
Настала черга вирушити в мандрівку у царство Грибів.
Одним з найбільш загадкових живих організмів на Землі
є гриби.
Коли ви чуєте слово гриби, ви,
напевно, уявляєте кошик, наповнений грибами, або, можливо, пеньки з опеньками.
Тривалий час учені не могли визначити, до якого царства живої природи належать
гриби. Гриби ростуть упродовж усього життя і досить швидко збільшуються. Гриби
схожі на рослини і на тварин та мають схожі ознаки (дихають, живляться,
розмножуються, ростуть, відмирають), але це особливе царство перебуває між
рослинами і тваринами. Подібно до рослин гриби не рухаються, ведуть прикріплений
спосіб життя, але не мають хлорофілу, тому утворювати органічні речовини не
можуть, постійно ростуть, поглинають поживні речовини за допомогою утворень, що
нагадують корені. Але подібно до тварин живляться готовими органічними
речовинами. Готові органічні речовини гриби можуть брати з відмерлих
організмів, пеньків дерев. Після детального вивчення їх виокремили в самостійну
групу організмів.
Подібність з рослинами Подібність з тваринами
- Прикріплений спосіб життя - Відсутність
хлорофілу
- Необмежений ріст - Живлення готовими
- Відсутній активний рух
органічними речовинами
Дослідникам
на сьогоднішній день відомо близько 100 тисяч їх видів.
Наука, що вивчає гриби – мікологія.
Особливості
будови
Будова
грибів досить проста. Вони не мають коренів, стебел, квіток і листя, відсутні в
них також і внутрішні органи. На відміну від рослин, усе тіло гриба
представлене сплетінням прозорих ниток, які формують грибницю. Гриби, які ми
звикли бачити в лісі чи на галявині, наприклад білий гриб, належать до шапинкових грибів.
Отже, гриби — це багатоклітинні організми,
наземна частина яких має ніжку і шапку — це плодове тіло, а підземна у вигляді
довгих ниток утворює грибницю. Грибниця живе кілька років, а плодове тіло —
кілька днів чи тижнів. Вирізняються формою, забарвленням, розмірами.
Розмножуються спорами — особливими клітинами, які розвиваються на нижньому боці
шапки грибів, що складається з пластин чи трубочок.
Гриби можуть мешкати в темних місцях. Для росту
грибам обов’язково необхідна волога (певно всі чули вислів «ростуть, як гриби
після дощу»), тому що їхні клітини здатні швидко вбирати в себе вологу і
збільшуватись у розмірах. Усі вони діляться на руйнівників і паразитів, що
відрізняються один від одного тим, що живляться органічними речовинами
відповідно мертвих або живих організмів.
Групи
грибів
Саме у вигляді шапинкових ми і
уявляємо собі гриби. Але гриби бувають і іншими, зовсім не такими, як ми до них
звикли.
Група шапинкові гриби. Це гриби, які мають звичний нам вигляд, ми
вживаємо їх у їжу, ними живляться тварини в лісі, різноманітні комахи, білочки,
кабани. Ця група грибів поділяється на дві підгрупи – їстівні гриби та отруйні
гриби(більш детально про них ми поговоримо на наступному занятті).
Виділяють гриби-паразити,
які живляться за рахунок інших організмів, але не приносять їм ніякої користі.
Паразитують на рослинах, знижують їхню урожайність, спричиняють різні
захворювання.
На пшениці, житі,
смородині паразитують іржасті гриби. Пошкоджені ними рослини вкриваються
плямами кольору іржі, звідси і назва грибів.
Паразитичними грибами є гриби-трутовики, які
живуть на стовбурах дерев.
Гриби-паразити можуть оселитися і в людини на
шкірі та нігтях, викликаючи різні захворювання.
У природі цвілеві гриби виконують
роль санітарів лісу, адже саме вони розкладають рештки рослинного та тваринного
походження, крім того беруть активну участь в грунтотворенні. Але цвілеві гриби
завдають людині та її господарству відчутної шкоди. Вони здатні уражати харчові
продукти, особливо полюбляючи вологі та темні приміщення. Споживання уражених
продуктів може призвести до харчових отруєнь та навіть смерті.
Але є серед цих грибів дуже
корисні. З таких грибів виготовляють ліки.
Слово дріжджі
завжди було пов’язане в нас із випіканням хліба та іншої здоби. Їх відносять до
групи одноклітинних грибів. У природі
дріжджі широко поширені і мешкають на субстратах, багатих цукрами, харчуючись нектаром квітів, соками рослин,
тощо. Дріжджові гриби можуть жити в грунті та воді. Ріст і розмноження дріжджів
відбувається з величезною швидкістю, що допомагає людині використовувати їх з
більшою ефективністю.
Перевір
себе!
« Закінчи речення »
1. Ознаками грибів
є - ………
2. Найбільш
відомими є - …….
3. Також існують
ще такі групи грибів: ….….
4. Шапинка і ніжка – це невелика частина гриба, яку
називають – ….
5. Плодове тіло складається з тонких ниток – ……
6. Гриби живляться ……
7. До їстівних грибів належать …… ( приклади ).
8. До грибів- паразитів належать ….. ( приклади
).
9. Дріжджі людина використовує для ….
10. Санітарами природи називають …….
Домашнє
завдання
Опрацювати
§36,
Дати відповіді на запитання на ст. 133
_____________________________________________________________________________
Урок 5 (30.03-03.04)
Різноманітність організмів. Бактерії
Пригадайте!
1.
Які
є царства живої природи?
2.
Назвіть
основні ознаки рослин
3.
Які
основні ознаки тварин?
4.
Які
основні ознаки грибів?
Сьогодні ми помандруємо в царство Бактерії
Історична
довідка
У «Каноні лікарської науки» Ібн
Сіна (Авіценна) (980-1037 pp.) висловив припущення, що захворювання можуть
спричиняти якісь найдрібніші істоти, які псують воду, передають хворобу.
Першою людиною, яка заглянула в таємничий світ
мікроорганізмів, став голландський дослідник Антоні ван Левенгук (1632-1723
pp.). Талановитий самоучка, що не отримав ніякої освіти, він проводив свої
дослідження з виготовленим власноруч мікроскопом дуже ретельно і детально. Левенгук
шукав своїх анімалькулів («анімалькулюс» — з латині «звірятко») всюди: у гнилій
воді каналів, у власній ротовій порожнині. Він не знав тоді, що всіх цих
анімалькулів буде вивчати та наука, яку він започаткував своїми спостереженнями
— мікробіологія.
Особливості
будови
Коли вчені винайшли мікроскоп, то побачили, що на різних предметах, у
ґрунті, на рослинах, на тілі тварин і людей живуть дрібненькі живі організми,
які за формою схожі на палички, кульки, спіральки. Усі ці мікроскопічні
організми вчені назвали бактеріями. Бактерії — також живі організми.
Бактерії — найбільш поширена форма життя на Землі. Вони мають надзвичайно малі
розміри, їх можна розглянути тільки під мікроскопом, тому їх ще називають
мікроорганізмами. Характерною ознакою клітин бактерій є відсутність оформленого ядра. У деяких бактерій є один чи декілька
відростків, які називаються джгутики, за допомогою них рухаються бактерії.
Бактерія має властивості як тварин, так і рослин. До бактерій належать
переважно одноклітинні організми різної форми.
Існує принаймні десяток тисяч
видів бактерій, але вважають, що їх значно більше.
Поширення
Живуть вони всюди. Мешкають у роті, носі,
кишечнику всіх живих істот, включаючи людину. Інші живуть в опалому листі,
мертвих деревах, останках загиблих тварин і кістяках. Бактерії живуть в прісній
і солоній воді, молоці та більшості продуктів харчування. Вони є в пилу,
ґрунті, стічних водах. Тих, що живляться готовими органічними речовинами
відмерлих організмів або їхніх частин, називають бактеріями гниття. Інші
бактерії здатні утворювати органічні речовини, використовуючи сонячне світло.
Бактерії дихають, але не всім бактеріям потрібен кисень.
Деякі бактерії використовують як їжу такі речовини, як газоподібний
водень, азот, залізо, парафін. Інші бактерії виробляють кислоти або гази,
отруйні для людини. Хоча більшість бактерій гинуть за дуже високих температур,
деякі живуть і в жарких середовищах. Заморожування може призупинити ріст
бактерій, але не вб'є їх повністю. Вони просто будуть неактивні деякий час.
Виявлені бактерії в замерзлих покладах, яким мільйони років. Ці бактерії під
час їхнього дослідження ожили.
Значення
бактерій в природі
• Розкладають органічні речовини на неорганічні
• Утворення родючих ґрунтів
• Санітарна роль
• Синтезують органічні речовини і виділяють кисень
• Утворюють поклади корисних копалин
• Азот-фіксатори
• Розклад целюлози у кишечнику тварин
Значення
для людини
• Сприяють травленню та синтезу вітамінів групи В і
вітаміну К
• Живі фільтри
• Забезпечують процеси бродіння
• Виготовлення антибіотиків, вітамінів
Негативна роль
Спричиняють різні захворювання рослин, тварин,
людини ( дизентерія, холера, туберкульоз, тиф, чума,. Ботулізм та ін.)
Перегляньте
Перевір
себе!
« Впіймай » правильне
твердження (письмово)
- Бактерії не мають клітин.
- Бактерії — живі організми.
- Бактерії дуже повільно розмножуються.
- За допомогою бактерій виробляють кефір, йогурт.
- Серед бактерій є тільки корисні.
- Бактерії мають різноманітну форму.
- Слід остерігатися хвороботворних бактерій.
- Бактерії не мають ядра.
- Бактерії можна побачити за допомогою лупи.
- Бактерії здатні жити лише в комфортних умовах.
Домашнє
завдання
Опрацювати
§37,
Дати відповіді на запитання на ст. 137
Урок 6 (06-10.04)
Отруйні рослини, тварини, гриби.
Пригадайте!
1.
Які
є царства живої природи?
2.
Назвіть
основні ознаки рослин
3.
Які
основні ознаки тварин?
4.
Які
основні ознаки грибів?
Природа говорить
так:
«Або вивчай мої закони,
діставай користь, або я поневолю тебе і, не даючи ніякої користі, буду
завдавати тобі ще й біди»
Нас оточує прекрасний світ природи, який дає нам продукти харчування,
ліки, дарує нам силу, викликає позитивні емоції. Навесні або влітку під час прогулянок у поле чи до лісу людей
захоплюють чисте повітря, ніжні, ароматні квіти, восени – збір
грибів.
Але в природі існують рослини, яких не можна брати до рук,
нюхати чи коштувати, тварини, укуси яких є небезпечними для здоров’я людей,
гриби, що містять в собі отруйні речовини. Потрапивши в організм людини чи тварини, вони викликають отруєння.
Такі рослини, тварини та гриби називають отруйними.
Саме про них сьогодні піде мова на нашому занятті. Знати ці організми дуже важливо кожній людині, адже від цього
залежить її життя та здоров’я.
Перегляньте ОБОВ'ЯЗКОВО!
Практичне заняття №7
(інструктивна картка)
Тема: Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними
рослинами, тваринами і грибами своєї місцевості.
Мета: ознайомитись з
отруйними організмами своєї місцевості, з’ясувати особливості цих організмів як
отруйних.
Матеріали і
обладнання:
Додатковий матеріал (фотографії або малюнки організмів).
Хід роботи
1.Розгляньте зразки організмів своєї місцевості. Зверніть
увагу на їх зовнішній вигляд.
2.Запишіть у зошиті по 7 назв отруйних рослин, тварин і грибів своєї місцевості.
Домашнє
завдання
Повторити §33-37,
Виконати Практичне заняття (письмово)
Шановні
учні, зверніть увагу!
Я
НЕ вимагаю робити конспекти уроків. Надсилати
їх не потрібно.
Обов’язковими для виконання є
лише ті завдання , що мають позначку «Письмово». Лише їх
потрібно надсилати для оцінювання! Вказуйте, будь ласка, своє Прізвище, ім'я, а також тему (або номер) уроку.
Дякую.
________________________________________________________________________________
Урок 7
Середовище життя. Чинники неживої
природи: світло, повітря.
Ми з вами вивчили, що Сонячна система включає в себе вісім планет. І якщо
ми не можемо знати чи існує життя десь у далекому Всесвіті, то про життя в
Сонячній системі ми знаємо, що воно існує лише на планеті Земля.
Чому ж лише на Землі існує
життя?
Опрацюйте §38.
З’ясуйте:
v
Які
умови забезпечують існування життя на Землі?
v
Що таке
середовище життя?
v
Які
існують середовища життя?
v
Що
називають чинниками середовища?
v
На які
групи їх поділяють?
v
Як
організми пристосовуються до різного освітлення
v
Роль
повітря в житті організмів.
Перегляньте
Запам’ятайте!
Чинники
середовища, або екологічні чинники,— це сукупність усіх умов навколишнього
середовища (температура, вологість, світло, гравітація, субстрат, хімічні
елементи, тиск, живі організми тощо), які впливають на живий організм. Чинники середовища є тими умовами, що впливають на всі організми.
За походженням і
характером дії усі екологічні чинники поділяють на три великі групи:
· абіотичні — це
фактори неживої природи;
· біотичні — фактори
живої природи, тобто вплив організмів один на одного;
· антропогенні — фактори,
що зумовлені діяльністю людини.
Основні абіотичні чинники
середовища життя на планеті Земля
Чинник
|
Значення
|
світло
|
• необхідне рослинам для фотосинтезу;
• активним тваринам допомагає розрізняти предмети та
орієнтуватися в просторі;
• впливає на температурний режим планети;
• визначає добові, місячні та сезонні зміни у
поведінці більшості тварин;
• впливає на ріст, цвітіння й плодоношення
рослин.
|
повітря
|
• джерело кисню для
дихання;
• має вуглекислий газ
для рослин;
• захищає Землю від
надмірного перегрівання чи охолодження;
• захищає від
сонячної радіації (газ озон);
• сприяє
розселенню організмів, переносячи вітром насіння та плоди.
|
Домашнє
завдання
Повторити §38,
Відповісти на запитання (усно)
Комментариев нет:
Отправить комментарий