Організми і чинники живої природи
Пригадайте:
1. Що
таке популяція?
2. Що
таке екосистема?
3. Що
таке чинники природи (екологічні чинники)?
4. Що
належить до біотичних чинників?
Опрацюйте §59
Вам на допомогу.
Перевірте себе
ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ (усно)
1. Чим
зумовлена різноманітність біотичних чинників?
2. Що таке біотичні зв’язки?
3. Назвіть основні форми співіснування організмів?
4.
Які біотичні чинники
забезпечують співіснування організмів в угрупованнях?
5. Які
біотичні зв’язки
пригнічують або припиняють існування організмів інших видів?
Домашнє
завдання:
Опрацювати
§59.
Виконати
завдання до іл.247 на ст. 257(усно)
УРОК 14 (12-15.05)
Організми і чинники неживої природи
Пригадайте:
1. Що
таке середовище існування?
2. Що
таке чинники природи (екологічні чинники)?
3. Що
належить до абіотичних чинників?
4. Що
належить до біотичних чинників?
Опрацюйте §58
З’ясуйте:
1.Які
абіотичні чинники мають першорядне значення для організмів?
2.Які
пристосування мають організми для життя в різних умовах?
3.Чому
різні види організмів можуть мати схожі пристосування?
Зверніть увагу на таблицю на ст. 250
Перевірте себе
ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ (усно)
1. Що таке абіотичні чинники?
2. Які абіотичні чинники мають
першорядне значення для організмів?
3.Що таке життєва форма
організмів? Назвіть основні життєві форми рослини і тварин.
4.Які
пристосування мають організми для життя в різних умовах?
5.Чому
різні види організмів можуть мати схожі пристосування?
Домашнє
завдання:
Опрацювати
§58.
Виконати завдання до іл.240 на ст 252(усно)
УРОК 13 (04-08.05)
Організми і середовище існування
Пригадайте:
1.Що
таке організм?
2.Що
таке середовище існування?
3.Які
є середовища існування організмів?
Опрацюйте §57
З’ясуйте:
1.Які
особливості популяцій як надорганізмових біосистем?
2.Яка
основна умова існування екосистем?
3.Які
впливи на організми є екологічними чинниками?
Вам на допомогу.
Екологічні чинники
Тип
чинників
|
Характеристика чинників
|
Абіотичні
|
Чинники неживої природи — фізичні та хімічні умови
середовища (температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія
і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі)
|
Біотичні
|
Під біотичними чинниками середовища розуміють взаємний
вплив живих організмів одне на одного. Умовно біотичні чинники можна
розділити на внутрішньовидові й міжвидові
Внутрішньовидові чинники. Особини всередині виду
сильно впливають одна на одну, що проявляється в боротьбі за територію, їжу,
статевого партнера. Така внутрішньовидова конкуренція є внутрішньовидовим
біотичним чинником.
Міжвидові чинники. У процесі еволюції у тваринному
та рослинному світі сформувалося декілька типів міжвидових взаємовідношень (конкуренція,
хижацтво, паразитизм, коменсалізм та ін.). Усі вони є міжвидовими біотичними
чинниками
|
Антропогенні
|
Це чинники, зумовлені діяльністю людини (забруднення
середовища, необмежене полювання, руйнування середовища існування тощо)
|
Перевірте себе
ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ (усно)
1.
Що таке популяція?
Наведіть приклади популяцій.
2.
Що таке екосистема?
Наведіть приклади екосистем.
3.
Яка основна умова
існування екосистем?
4.
Що таке екологічні
чинники?
5.
Назвіть основні
екологічні чинники за їхнім походженням.
Домашнє
завдання:
Опрацювати
§57.
УРОК 12
КОНТРОЛЬНА робота з теми «Поведінка тварин»
УРОК 11 (27-30.04)
Еволюція поведінки тварин,
її пристосувальне значення
Опрацюйте §56
Вам
на допомогу.
Компоненти
поведінки тварин: вроджені (таксиси, безумовні рефлекси, інстинкти), набуті
(научіння, умовні рефлекси), елементарна розумова діяльність.
Схема
еволюції поведінки тварин: таксиси —> безумовні рефлекси —> інстинкти
—> научіння —> елементарна розумова діяльність.
І. Таксиси — це
впорядковані вільні переміщення твариноподібних організмів, викликані
зовнішніми стимулами (подразниками). Якщо рух відбувається у напрямку джерела
подразнення (світло, температура, волога тощо), то це позитивний таксис, якщо
від джерела — негативний. Завдяки таксисам твариноподібні організми уникають
несприятливих умов та знаходять корм.
Уже у твариноподібних організмів виявлено зачатки індивідуальної
пристосованості — звикання до стимулу. Наприклад, вони здатні розрізняти
кормові й некормові об’єкти тощо.
II. Безумовні рефлекси — де
відносно сталі, стереотипні, вроджені реакції організму на внутрішні та
зовнішні подразники, здійснювані за участі нервової системи. Такі рефлекси є
пристосуванням до стабільних умов навколишнього середовища і є життєво
важливими, без яких організм гине у перші ж хвилини після народження.
Наприклад, дихальні, харчові, захисні тощо.
Безумовні рефлекси властиві тваринам, у яких з’являється нервова система.
Вперше нервова система виникла у кишковопорожнинних.
III. Інстинкти — це поведінка, яка базується на спадково
обумовленій програмі та не вимагає для свого розвитку спеціального научіння.
Інстинкти є сукупністю пов’язаних між собою безумовних рефлексів, які
характерні для особин даного виду у певних умовах (вроджена поведінка). Для
запуску цієї форми поведінки необхідні особливі пускові механізми (тривалість
світлового дня, зміна забарвлення, запахи тощо).
Інстинкти є однією з форм пристосування тварин до умов життя, виживання та
відтворення виду.
IV. Научіння — це поведінка, яка формується поступово, в міру
накопичення індивідуального досвіду. Научіння базується на вроджених формах
поведінки. Проте воно є більш досконалим пристосуванням до умов існування, тому
що дає можливість діяти у випадках, коли ці умови несподівано змінюються.
V. Елементарна розумова діяльність тварин.
Розумова діяльність — це здатність тварин
уловлювати закономірності, що зв’язують предмети та явища навколишнього
середовища, а також використовувати знання цих закономірностей у нових умовах.
Розумова діяльність — це вища форма пристосування (адаптації) до умов
середовища. Завдяки їй організм не тільки пристосовується до нестабільних умов,
а й може передбачати ці зміни та враховувати їх у своїй поведінці.
Особливості елементарної розумової діяльності тварин:
• відсутність спадкової програми відносно конкретної проблеми;
• відсутність попереднього научіння;
• швидке прийняття рішення.
Елементарна розумова діяльність проявляється у тварин, які «знаходять» нові
способи розв’язання завдань. Найчастіше такі тварини використовують знаряддя
праці. Наприклад, щоб дістати підвішені банани, шимпанзе будує вишку з ящиків.
І це вже умовним рефлексом назвати не можна. Це — випадок утворення знання,
вловлювання зв’язку між предметами та явищами.
Загалом поведінка тварин — це складне поєднання як вроджених, так і набутих
форм пристосувальної діяльності.
Пристосувальне значення поведінки тварин
Отже, поведінка тварин — один зі способів пристосування до різноманітних
умов середовища та до їх змін. Поведінкові реакції мають адаптивний
(пристосувальний) характер. Вони сприяють виживанню конкретної особини та виду
в цілому. Проблеми, пов’язані зі змінами в навколишньому середовищі, практично
однакові для всіх тварин. Проте кожен вид тварин вирішує їх по-своєму.
Поведінка так само різноманітна в особин різних видів, як і їх розміри, форма,
забарвлення тіла, запах, звуки тощо.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• Компоненти поведінки тварин: таксиси, безумовні рефлекси, інстинкти,
научіння, елементарна розумова діяльність, тобто вроджені та набуті упродовж
життя. Набута поведінка — це результат індивідуального досвіду.
• Одноклітинним твариноподібним організмам властиві таксиси та зачатки
індивідуальної пристосованості.
• Рефлекси з’являються у тварин, у яких виникла нервова система.
• На рівень складності поведінки тварин впливають як особливості будови
нервової системи, так і способу життя.
• Вища форма адаптації до умов середовища — розумова діяльність. Завдяки їй
тварина не тільки пристосовується до нестабільних умов, а й може передбачати ці
зміни та враховувати їх у своїй поведінці. Розумова діяльність пов’язана з
розвитком кори великих півкуль головного мозку, особливо лобних часток.
Перевірте
себе
ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ (усно)
1. Що таке поведінка тварин? Якими є компоненти поведінки
тварин?
2. Як одноклітинні твариноподібні організми реагують на
зміни навколишнього середовища?
3. Чим відрізняються безумовні рефлекси від інстинктів?
4. Чим відрізняються інстинкти від научіння?
5. Яким тваринам властива елементарна розумова
діяльність?
6. Яке значення має поведінка в житті тварин? Чому ви так
вважаєте?
Домашнє завдання:
Опрацювати §56.
Повторити §47-55, підготуватись до Контрольної
роботи
УРОК 10 (21-24.04)
Практична робота №7.
Перегляньте
відео та виконайте роботу в зошиті за
рекомендаціями.
Ваші відповіді надсилайте на електронну
пошту до 04.05.Успіху!
УРОК 9 (21-24.04)
Територіальна поведінка тварин.
Опрацюйте §55
– Територіальна поведінка тварин.
Вам
на допомогу.
Думка про те, що
тварини захищають територію, яку вони використовують для виведення потомства,
пошуку їжі або спаровування, була вперше висловлена маловідомим англійським
орнітологом на ім’я Генрі Еліот Говард. Вивчивши безліч різних видів птахів,
він помітив, що самці деяких видів, улаштувавшись в якомусь місці, виганяли із
цих ділянок інших самців цього виду, коли вони туди забрідали. Він також
зауважив, що на ці ділянки самці залучали самок цього виду і що там відбувалося
спаровування і гніздування. Із часу цього відкриття явище територіальності було
відзначене в багатьох видів. Пара, яка закріпила за собою територію (Говард
увів цей термін до словника поведінки тварин у 20-ті роки минулого століття),
має більше шансів знайти собі достатню кількість їжі та може спокійно робити
все необхідне для виведення потомства.
Територіальна поведінка
тварин — сукупність різних форм активності тварин, спрямованих на
завоювання та використання певного життєвого простору.
Життєвий простір
для тварини — це територія, на якій міститься її гніздо (нора), ділянка для
спарювання або багаті джерела їжі для неї та її нащадків.
Територіальна
поведінка вперше з’являється в кільчастих червів і нижчих молюсків, у яких усі
процеси життєдіяльності пов’язані з ділянкою, де вони мешкають. Проте така
поведінка ще не може вважатися повноцінною територіальною, тому що тварина ніяк
не мітить територію.
Як тварини можуть
мітити свою територію?
Територія може
мітитися нанесенням пахучих речовин на предмети по периферії ділянки, звуковими
і візуальними сигналами, а за візуальні сигнали можуть слугувати витоптані
ділянки трави, обгризена кора дерев.
Майже всі ссавці живуть на індивідуальних територіях. Вони по-різному
мітять межі своєї ділянки й запекло захищають її, нерідко вступаючи у
смертельну сутичку з «порушниками кордонів».
Як ссавці мітять територію
Для позначення індивідуальної
території ссавці використовують запахи, які вони залишають на поверхні ґрунту
або на рослинах, а також видаючи певні звуки. На тілі тварини є спеціальні
залози, що виробляють феромони, які потрапляють у повітря і перебувають у ньому
якийсь час. Цей запах уловлюють представники того ж виду й аналізують його,
отримуючи чітку інформацію про того, хто є власником цієї ділянки і коли
господар востаннє був на цьому місці. Для того, щоб запах тримався довше,
багато ссавців залишають на межі території своєрідний «коктейль» із запахів —
вони змішують сечу, калові маси і феромони. Найчастіше хижаки і гризуни, що
володіють індивідуальною територією, мітять її межі каловими масами і сечею.
Багато видів куниць позначають свої ділянки секретом особливої залози, яка
знаходиться в ділянці анального отвору. Деякі територіальні особини під час
сечовиділення встають на передні кінцівки, завдяки цьому сеча обприскує велику
територію. Одних тільки запахових міток замало для того, щоб захистити територію
від вторгнення іншого представника виду. У деяких випадках запахові мітки
використовуються тільки для того, щоб особини, які живуть на одній ділянці,
якомога рідше зустрічалися одне з одним (наприклад, борсуки).
Якщо тварини все ж таки
зустрічаються, то, перш ніж між ними відбудеться сутичка, господар території
видає попереджувальне гарчання, потім стає в певні пози і лише в тому випадку,
якщо незваний гість після всіх цих демонстрацій не залишить територію, господар
переходить у наступ. При цьому тварини завдають одна одній серйозних травм,
нерідко в результаті сутички один із супротивників гине.
Території різних видів тварин можуть частково чи повністю збігатися, але тварини одного виду зазвичай мають власну територію.
Величина ділянок у багатьох випадках залежить саме від того, скільки корму
на ній знаходиться.
Дрібні тварини (миші, ящірки,
маленькі рибки) мають територію близько одного-кількох квадратних метрів, а
леву чи тигру потрібна територія до 20 км2 і навіть більше. Хижаки
взагалі мають більшу територію, ніж їхні рослиноїдні жертви. Так, на лисячій
території мусить бути багато територій мишей, на території лева — багато територій
антилоп і зебр. Загальна площа залежить від двох факторів: від потреб у їжі її
хазяїна і від продуктивності ґрунту.
Територія тварини нерідко
поділяється на різні ділянки, з якими пов’язані певні види діяльності, тобто
існує внутрішній поділ території. Для багатьох видів тварин територія зазвичай
включає: домівку першого порядку (місце найбільшої безпеки), домівки другого і
третього порядків, перешкоди, туалет, комфортне місце (наприклад, дерево, яке
використовується для чухання), місце купання, місце харчування (їдальня),
комора, місце водопою тощо. На території існують основні й другорядні стежки.
Хомінг
Слово хомінг (homing) походить
від англійського home — «повертатися додому». Таку назву має інстинкт дому,
який можна спостерігати в багатьох тварин. Найкраще це видно у тварин, які
здійснюють дальні міграції. Це вугрі, морські черепахи, лососі та інші тварини.
Вони можуть мандрувати тисячі кілометрів, але для розмноження все одно
повертаються на те місце, де народилися. Так, один із видів морських черепах
розмножується на єдиному пляжі в Мексиці. І більше ніде у світі! І збираються
там черепахи, одночасно припливаючи й від берегів Канади, й із Середземного
моря, і з Азорських островів. Про добру пам'ять цих черепах свідчить також те,
що вперше після народження вони потрапляють на рідний пляж лише у 30 років
після завершення статевого дозрівання.
Чи спостерігається у домашніх
тварин хомінг?
Приклади хомінгу можна
спостерігати й у домашніх тварин. І собаки, і кішки можуть долати досить великі
відстані, щоб повернутися до місця, яке вважають своїм домом. Та набагато краще
розвинений хомінг у поштових голубів. Століття штучного відбору людини призвели
до того, що ці птахи стали чудовими спеціалістами в пошуку дороги додому.
Способи орієнтування тварин
Для орієнтації у просторі тварини
використовують усі свої органи чуттів. Зорова пам’ять дозволяє запам’ятати
місце, яке тварина вважає своїм домом. Багато тварин можуть орієнтуватися,
запам’ятовуючи, як виглядає місцевість. Важливу роль в орієнтації може відігравати
слух. Так, голуби непогано чують інфразвуки, які поширюються на десятки
кілометрів. Тому вони цілком успішно використовують морський прибій для
орієнтації, навіть коли перебувають у глибині суші. Застосовують цей спосіб
орієнтації і слони, які дуже добре сприймають інфразвуки. А слони є постійними
мігрантами. Для них дуже важливе вміння знаходити дорогу. Що вже казати про
китів, які орієнтуються в океанському просторі, більше спираючись на слух, а не
на зір.
Нюх для орієнтації використовують
як наземні, так і водні тварини. Для багатьох риб він стає найважливішим
засобом орієнтації. Як показали досліди, лосось, у якого пошкоджено орган нюху,
втрачає вміння знаходити місце нересту. А якщо орган нюху працює нормально, то
риба може знаходити рідну річку навіть у разі потрапляння до рецептора всього
кількох молекул, що відповідають за рідний запах.
Бджоли й мухи можуть використовувати для своєї
орієнтації поляризоване та ультрафіолетове випромінювання Сонця. Крім двох
великих фасеткових очей, бджоли мають три маленьких простих очка. Саме з їх
допомогою вони сприймають поляризоване світло. Це дозволяє їм визначати
положення Сонця на небі навіть у випадку, коли небо вкрите хмарами.
Як орієнтуються перелітні птахи?
Перелітні птахи переважно
використовують під час міграцій Сонце, зорі й лінії магнітного поля. Знання
положення Сонця відносно горизонту дає багато можливостей для орієнтації. Але
дивитися на нього не дуже зручно, тож перелітні птахи відстежують не саме
Сонце, а тіні від предметів, які перебувають на Землі.
Висновки
Закріплення території досягається різними способами:
1) охороною меж своєї території і прямою агресією по
відношенню до чужинця;
2) особливою ритуальною поведінкою, що демонструє погрозу;
3) системою спеціальних сигналів і міток, що свідчать про
зайнятість території.
Перевірте
себе
Виконайте ТЕСТИ ( натисніть на слово ТЕСТИ)
Домашнє завдання:
Опрацювати §55.
Усно дати відповіді на запитання
УРОК 8 (13-17.04)
Соціальна поведінка тварин.
Пригадайте!
“Поміркуй”
Визначити, до якої форми поведінки належать:
1. вистежування здобичі лисицею;
2. будівництво гнізда перепілкою;
3. вигодовування пташенят;
4. захист кішкою кошенят від собаки;
5. вилизування дитинчат вовчицею;
6. «купання» горобця в піску;
7. згортання їжака в клубок;
8. тварини валяються в снігу;
9. обнюхування твариною навколишніх предметів;
10.викидання чорнильної фарби головоногими
молюсками;
11. горіхівка ховає кедрові горішки в мох.
Опрацюйте §54 – Соціальна поведінка тварин.
Виконайте завдання:
1.Яке значення соціальної поведінки тварин?
2. Як організовані угруповання тварин?
3. Що таке комунікація тварин?
Вам
на допомогу.
Соціальна, або суспільна, поведінка є одним з типів поведінки. Тварини утворюють тимчасові або
постійні угруповання, з якими пов'язані поведінкові реакції, що
допомагають їм виживати. Сукупність таких реакцій і називають соціальною
поведінкою.
Комунікації
Завдяки соціальній поведінці
підвищуються шанси на виживання всього угруповання й виду. Для таких угруповань
важливою є система комунікацій, бо тваринам треба узгоджувати свої дії. Наприклад, люди
спілкуються за допомогою звуків (мова, сміх, удари долонь), жестів, поз
тіла тощо. Птахи спілкуються за допомогою звуків, поз, кольорів. Звуки
цвіркунів, жаб, комарів виконують важливу функцію — повідомляють про пошук
шлюбного партнера.
Запахи також посідають важливе
місце в комунікації. Так, багато хижаків мітять територію сечею. Тварини
багатьох видів використовують у спілкуванні феромони — особливі пахучі
речовини. Вони допомагають самцям метеликів знаходити шлях до самок
за декілька кілометрів.
Ієрархія
Крім того, у таких угрупованнях
кожна тварина виконує певну роль, тобто виникає явище ієрархії. Завдяки
ієрархії між тваринами встановлюється розподіл функцій, порядок використання
різних «благ», у першу чергу, їжі.
Становище тварини в ієрархії
зазвичай визначається розмірами, силою, агресивністю.
Ієрархія має велике позитивне
значення в житті угруповання. Вона зменшує прояви агресивності, яка пов’язана з
їжею, вибором шлюбного партнера тощо. Зменшується кількість бійок,
травмувань, а ресурси розподіляються таким чином, що в першу чергу
забезпечуються найбільш життєздатні особини.
Переваги групового способу життя над індивідуальним:
- тваринам, що утворюють групи,
легше забезпечити себе кормом, витративши при цьому менше сил і енергії;
- груповий спосіб життя допомагає
тваринам вирішити проблему захисту, груповий спосіб життя забезпечує
ефективність розмноження і виживання потомства.
- у групах тварин ефективніші наслідки
так званого навчання тобто вироблення необхідних умовних рефлексів молодими
тваринами за допомогою старших особин.
Типи тваринних угруповань, їхня характеристика.
Родина — група особин, у якій
разом мешкають батьки і діти, причому перші піклуються про останніх (терміти,
мурашки, медоносна бджола, джмелі, деякі оси).
Колонії — скупчення особин, які
оселяються разом (берегова ластівка, дикий кріль, бабаки, риючі оси).
Зграї — тимчасові рухомі
угруповання, які виникають для спільних міграцій. пошуків їжі тощо (сарана,
горобці, вовки).
Табуни — це більш-менш постійні
угруповання тварин (китоподібні, мавпи, копитні).
Висновки
Соціальна, або
суспільна, поведінка, є одним з типів поведінки, важливих для тварин, що
утворюють угруповання. Для такого типу поведінки мають важливе значення
комунікації, ієрархія та суспільні організації.
Джерела:
___________________________________________________________
УРОК 7 (13-17.04)
Репродуктивна поведінка тварин.
Пригадайте!
Вправа «Так-Hi».
Позначте правильні
твердження знаком «+», неправильні - «-».
1. Для пізнання навколишнього
середовища тварина використовує свою дослідницьку активність.
2. Павук полює на муху,
використовуючи павутину; це можна віднести до харчової поведінки павука.
3. Жодним чином тварина не може
змінити температуру свого тіла: ні ховаючись від сонця, ні занурюючись у землю.
4. Грумінг - це взаємне
годування тварин одна одною.
5. До прикладів грумінгу у
тварин можна віднести чищення пір'я птахами.
6. Тварини не можуть
користуватися жодним знаряддям для добування їжі, полювання чи побудови житла.
7. Ігрова діяльність характерна
тільки для молоді свійських тварин собак, котів.
8. Насиджування потомства
ластівкою - це приклад репродуктивної поведінки.
9. До соціальних комах належать
мухи і таргани.
10. Соціальна поведінка проявляється
у групі тварин.
11. До функцій ігрової діяльності
в лисенят можна віднести підготовку малят до полювання.
12. Терміти - соціальні комахи,
у яких є розподіл на касти - групи за будовою та функціями.
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
+
|
+
|
-
|
-
|
+
|
-
|
-
|
+
|
-
|
+
|
+
|
+
|
Опрацюйте §53
– Репродуктивна поведінка тварин.
Виконайте завдання:
1. Яке
значення репродуктивної поведінки тварин?
2. Що
спричинює циклічні зміни репродуктивної поведінки тварин?
3. Що
таке міграції тварин?
Вам
на допомогу.
Репродуктивна поведінка спрямована на відтворення собі подібних
(розмноження) та існування виду в часі (виживання потомства).
Репродуктивна поведінка багатьох видів є складною та
видовищною.
Включає шлюбну та батьківську
поведінки.
Шлюбна поведінка включає підготовку
та процес відтворення собі подібних.
• Сезонність. Поведінка,
пов’язана з розмноженням у певну пору року, що спричинюється сприятливими
кліматичними умовами середовища або достатньою кількістю їжі.
• Залицяння – це спеціальні
сигнали — демонстрації, бо більшість вищих тварин (особливо птахів і ссавців)
приступають до розмноження тільки після залицяння, що спрямоване на вибір самкою того самця,
гени якого найкращі та погодження дій при паруванні.
ЗАЛИЦЯННЯ ТВАРИН(натисніть)
• Парування спрямоване на
утворення пар для народжуваності (білки живуть окремо, лише на початку сезону
розмноження самець переходить на територію самки, але після спарювання одразу
повертається на свою індивідуальну ділянку, лебеді та гуси вибирають собі
партнера зазвичай на все життя, більшість співочих птахів утворюють пари лише
на сезон, дрібні ссавці миші, пацюки часто не утворюють постійних пар).
Батьківська поведінка
(пов'язана з розмноженням і турботою про потомство: захист, переміщення,
зігрівання, їжа для дітей). Турбота самця риби колючки про ікру та мальків. У
пустелі пара мокриць годує дитинчат у нірці до весни, коли вони зможуть вирити
нірку. Самки восьминога, тарантула, алігатора захищають своїх дитинчат. У
ссавців батьківська поведінка включає будівництво житла, вигодовування та
догляд за потомством, а також його навчання. У північноамериканських голубів
інка, сизих голубів, насиджують кладку і доглядають за пташенятами і самець, і
самка. У курей за курчатами доглядає квочка. Для безхребетних ця поведінка не є
характерною, однак суспільні комахи бджоли, терміти, мурашки доглядають за
потомством. Оса роду сфекс паралізує здобич для майбутньої личинки, нерухома
здобич не може скинути личинку, а личинка має вдосталь свіжої їжі. Самка
восьминога ховає кладку під плескатим каменем.
Висновки
Репродуктивна поведінка тварин має різні прояви,
спрямована на розмноження організмів та забезпечення існування виду.
Джерела:
__________________________________________________
Урок 1 (13-20.03)
Періоди та тривалість життя тварин.
Пригадайте!
Доповніть речення ( усно):
1. Якісні зміни в організмі тварин називають…..
2. У більшості тварин розвиток починається із заплідненої яйцеклітини - ….
3. Також початок новому організму можуть давати ……
4. Індивідуальний розвиток організмів - ….
5. Схема непрямого розвитку з неповним перетворенням: яйце – личинка -….
6. Розвиток організмів від зиготи до народження…
7.Розвиток, при якому щойно народжена тварина загалом нагадує дорослу…
8.Спосіб відтворення, за якого ембріон розвивається поза материнським організмом …
9. Кількісні зміни в організмі тварин…
10. Відновлення організмом втрачених або пошкоджених частин тіла …
ПРОСЛУХАЙТЕ ПАРАГРАФ
Післязародковий розвиток тварин — це період життя, який починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, набуває здатності до розмноження (зріє), старіє та вмирає. У деяких тварин загибель настає майже одразу після розмноження. У них є два періоди постембріонального розвитку: передрепродуктивний (організми ще статево недозрілі) та репродуктивний (коли набувають здатності до статевого розмноження). В інших (більшість хребетних тварин, річковий рак, деякі комахи, павукоподібні, молюски) репродуктивний період триває досить довго. Після нього смерть настає не відразу, а через деякий час (від кількох днів у комах до кількох років і десятків років у великих ссавців). Він має назву періоду старіння, коли поступово знижується рівень обміну речовин та настають необоротні зміни в організмі, які зрештою призводять до смерті.
— Чи можна визначити вік тварин?
Дуже складно точно встановити вік тварин, що живуть у природних умовах. Проте тривалість життя можна встановити за кількістю річних кілець, що подібні до тих, які є на зрубі дерева. Такі кільця можна знайти на лусці риб, на панцирах плазунів (наприклад, черепах), на мушлях двостулкових молюсків та на зубах кашалотів.
Тривалість життя організмів визначається періодом часу від їх народження до смерті. У різних видів організмів тривалість життя дуже різна, наприклад від кількох годин (так, коловертки живуть 50–60 годин) до десятків років.
— Що є визначальними факторами життя тварин?
Визначальними факторами життя тварин є кормова база, середовище життя, екологічне благополуччя і забезпеченість спокоєм та можливостями здійснення всіх фізіологічних процесів.
Учені запропонували декілька гіпотез обґрунтування тривалості життя.
1.Тривалість життя тварин прямо пропорційна тривалості їх періоду росту і розвитку.
2. Тривалість життя тварин перебуває в тісному зв’язку з розмірами і масою їх тіла. Масивні тварини живуть довше, ніж дрібні.
3. Тривалість життя організмів має зворотну залежність від їхньої плодючості. Чим вища плодючість тварин, тим меншою є тривалість їхнього життя.
4.Тривалість життя тварин пов’язана з ритмом і частотою дихання та серцебиття. Тварини, які мають високий ритм і частоту дихання та серцебиття, живуть недовго.
5. Тривалість життя тварин залежить від типу харчування, наприклад травоїдні живуть довше за хижаків.
Висновки. Життя — це не миттєвість існування тієї чи іншої істоти. Це — минуле, сучасне і майбутнє. Існує декілька гіпотез пояснення тривалості життя тварин, проте загальна теорія відсутня.
Перевір себе! ( в зошиті)
1. Розвиток - це...
а) поява якісних відмінностей у структурі та функціональній активності.
б) збільшення маси і лінійних розмірів організму.
в) період життя, впродовж якого організм набирає здатності до розмноження
г)відтворення тваринним організмом нових особин
2.Ріст організмів - це..
а) збільшення розмірів
б) це поступове збільшення їхньої маси та розмірів
в) більшення маси
г) це поступове збільшення розмірів
3.Індивідуальний розвиток -
а) це розвиток особини від її народження до завершення життя.
б) це якісний розвиток
в) це розвиток особини від народження до певного моменту
г) це розвиток, який розвивається всередині материнського або всередині яйця
4. Розвиток організму від народження до смерті:
а) онтогенез; в) ембріогенез;
б) постембріогенез; г) тривалість життя
5.Розвиток організму, при якому щойно народжена особина є сформованою:
а) прямий; в) проміжний;
б) непрямий; г) змішаний
6. Період життя, впродовж якого організм набирає здатності до розмноження:
а) онтогенез; в) старість
б) зрілість; г) ембріогенез
7. Період спокою в розвитку
а) старіння; в) діапауза
б) регенерація; г) розселення
8.Яка із зазначених тварин має найбільшу тривалість життя
а) арктіка; в) озерний осетр;
б) галапагоська черепаха; г) гренландський кит
9. Прямий розвиток притаманний
а) жук красотіл; в) коник зелений;
б) карась сріблястий; г) синиця велика
10. НЕ прямий розвиток притаманний
а) метелик; в) ведмедиця;
б) самка каракурта; г) змії
11. Які ссавці найменші
а) карликова білозубка; в) синій кит;
б) собака; г) миша
12. Необмежений тип росту спостерігається у
а) канального сома; в) африканського слона;
б) гідри прісноводної; г) гадюки степової
Домашнє завдання.
Опрацювати § 46
Дати відповідь на запитання ст. 200.
Опрацювати таблицю на ст. 201.
____________________________________________________
ПРОСЛУХАЙТЕ ПАРАГРАФ
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ!
____________________________________________________
УРОК 2 (13-20.03)
Поведінка тварин та методи її вивчення. Поведінкові реакції тварин.
«Поведінка –
це дзеркало, в якому кожен показує свою подобу».
Й. Гете
Пригадайте!
-
яку будову має нервова система тварин?
-
які типи нервових систем вам відомі? опишіть їх, наведіть приклади.
-
яке значення має нервова система в життєдіяльності тваринного організму?
ПРОСЛУХАЙТЕ ПАРАГРАФ
Кожен з вас спостерігав, як кішка
потихеньку крадеться за горобцем, пташки збирають різноманітні матеріали для
будівництва свого гнізда, мурашки рухаються однією і тією ж доріжкою. Навіть маленькі діти знають, якщо собака виляє хвостом,
значить, вона в гарному настрої, а якщо гарчить і притискає вуха до голови –
краще відійти подалі. Це все прояви поведінки тварин.
Що таке поведінка тварин?
Поведінка –
це спрямовані дії організму у відповідь на внутрішні чи зовнішні подразники
(голод, захист, турбота про нащадків тощо). Поведінка
може бути різною:
від найпростіших рухів, наприклад до джерела світла, до
шлюбних ігор і захисту території. Як один з найважливіших способів, активного
пристосування тварин до різноманіття умов навколишнього середовища, поведінка забезпечує виживання й успішне
відтворення виду (пригадайте, як різні тварини пристосовуються до
активного захисту і нападу).
Люди почали вивчати
тварин ще в сиву давнину. Їхнє існування часто залежало від успішного
полювання, тому важливо було знати особливості способу життя і повадки тварин (мал.
1). Ці знання також сприяли прирученню тварин і подальшому розвитку
скотарства.
Мал. 1. Вік малюнків давньої людини в печерах, на яких зображено
сцени полювання, становить близько 50 тисяч років
Пізніше люди почали вивчати поведінку тварин, щоб краще зрозуміти
самих себе. Адже цікаво, яке співвідношення того, що ми отримуємо у спадок від
батьків, і набутого в результаті власного навчання: як визначити ту межу, де
закінчується схожість людини з твариною і починаються її суто людські якості!
Яка наука вивчає поведінку тварин?
Поведінку тварин
вивчають фахівці з різноманітних (переважно біологічних) спеціальностей –
зоологи, фізіологи, психологи, генетики, еволюціоністи тощо. Але найбільший
внесок у цю цікаву науку, звичайно, етологів.
Етологія (від грец. етос – норов, логос – учення) – це біологічна
наука, що вивчає поведінку тварин. Термін “етологія” вперше використав 1859
року французький зоолог І. Жоффруа Сент-Ілер.
Остаточно етологія як наука сформувалася в 30-ті роки XX століття. Її
засновниками вважають нідерландського вченого Ніколаса Тінбергена і
австрійських – Карла фон Фриша та Конрада Лоренца (мал. 246). У 1973 році вони
стали лауреатами Нобелівської премії з фізіології і медицини “за відкриття,
пов’язані зі створенням і встановленням моделей індивідуальної та грушової
поведінки тварин”. Ці дивовижні люди були також відчайдушними захисниками
природи.
Мал. 2. Учені – засновники етології: 1 – Ніколас Тінберген
(1903-1994); 2 – Карл фон Фриш (1886-1982); 3 – Конрад Лоренц (1903-1989)
Сучасна етологія
взаємодіє з багатьма іншими науками (анатомією, фізіологією, психологією тощо).
Методи вивчення в етології.
- спостереження
- цілеспрямоване сприйняття та опис поведінки тварин
(учні виконують лабораторне
дослідження, спостерігають за поведінкою акваріумних рибок та роблять належні
висновки)
- експеримент
– це метод дослідження, який передбачає активне
втручання дослідника.
- моделювання
– метод дослідження в основі якого лежить імітація складних процесів зазвичай
із використанням обчислювальної техніки.
- картографічний
метод – дослідження взаємозв’язків і
закономірностей між організмами, їх просторове розміщення за допомогою карт.
- складання
етограм – опис поведінки тварин в природних
умовах (рухи, міміка); може бути виражена у вигляді таблиць, діаграм ін.
- кільцювання
– метод дослідження за допомогою невеликих міток на крилах, або ногах тварин.
Типи поведінки тварин
- вроджена
(видова, успадковується, не зникає з часом).
таксиси – рухова реакція на однобічно
діючий стимул (позитивні і негативні таксиси);
кінези
- подібні до таксису рухові реакції але не є направлені і залежать від інтенсивності джерела;
безумовні рефлекси – відповідь на зовнішні
чи внутрішні подразники за участю нервової системи;
орієнтація – зміна положення окремих
частин тіла;
інстинкти – сукупність природжених форм
поведінки тварин;
- набута
(індивідуальна, набувається під впливом умов, може
зникати і знову появлятися).
умовні рефлекси – виникають протягом
життя, для кожного виду є індивідуальними;
научіння – зміна індивідуальної поведінки
в результаті попереднього досвіду; форми научіння: імпритінг, шляхом «спроб і
помилок»,наслідування.
Види рефлексів
Рефлекс –
реакція організму на подразник, що відбувається за участю нервової системи.
безумовні рефлекси
– передаються по спадковості і є постійними.
умовні рефлекси
– виробляються протягом життя і є індивідуальними, можуть зникати і виникати
знову.
Висновки
Отже, поведінка тварин
супроводжується певними діями у відповідь на внутрішні чи зовнішні подразники
(наприклад голод, захист, турбота про потомство, добування їжі тощо). Поведінка
забезпечує виживання і відтворення виду, пристосованість до умов навколишнього
середовища. Наука , яка вивчає поведінку тварин називається етологія. Для
вивчення поведінки тварин у природі використовують певні методи. Це –
спостереження, експеримент, моделювання та інші. Поведінка тварин може бути вродженою
і набутою, в основі яких лежать умовні і безумовні рефлекси.
Перевір себе!
Тести
1. Основні методи дослідження
поведінки тварин
а) порівняльний; в) спостереження;
б) експеримент; г) вимірювання
2. Наука, що вивчає поведінку тварин
а) ентомологія; в) екологія;
б) етологія; г) зоологія
3. Кільцювання - це метод етології,
який передбачає вивчення
а) риб; в) птахів;
б) ссавців; г) земноводних
4. Метод вивчення поведінки тварин у
керованих умовах
а) спостереження; в) експеримент;
б) дослід; г) кільцювання
5. Назвіть прізвища вчених, яких
вважають засновниками етології
а) К.Лоренц; в) К.Лінней
б) Н.Тінберген; г)
Ч. Дарвін
6. Метод, який полягає у вживленні
електродів у різні структури мозку
а) спостереження; в) моделювання
б) моніторинг; г) експеримент
7. Виберіть методи дослідження у
природі
а) спостереження; в) фіксація
результатів
б) метод лабіринтів; г) моделювання
Домашнє завдання
Опрацювати § 47-48.
Усно відповісти на запитання на ст. 206 та ст. 210.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
УРОК 3 (13-20.03)
Вроджена поведінка тварин.
Пригадайте!
§
що
таке поведінка тварин?
§
назвіть
основні методи вивчення поведінки тварин;
§
які
існують типи поведінки ? В чому їх особливість?
§
назвіть
форми поведінки тварин.
Опрацюйте §49
– Вроджена поведінка тварин.
Виконайте завдання:
1.
Що
таке вроджена, або інстинктивна поведінка?
2.
Особливості
вродженої поведінки.
3.
Стадії
здійснення вродженої поведінки.
4.
Основні
групи інстинктів.
5.
Значення
вродженої поведінки.
Розгляньте таблицю
22 на ст. 214. УСНО виконайте завдання.
Вам
на допомогу.
Вроджена
поведінка – передається в
спадок нащадкам від батьків.
Набута
поведінка –
формується як результат індивідуального досвіду тварини під час научіння.
Вроджена
поведінка базується на безумовних
рефлексах та інстинктах.
Безумовні рефлекси – відносно постійні, стереотипні,
вроджені реакції організму на внутрішні і зовнішні подразники. Наприклад,
виділення слини під час потрапляння їжі до рота, відсмикування кінцівки від
гострого предмета.
Інстинкт – це сукупність складних спадково зумовлених
стереотипних дій. Вони характерні для особин даного виду і здійснюються у
відповідь на зовнішні або внутрішні подразники для задоволення основних потреб
тварин.
Реалізація інстинкту — це задоволення біологічних потреб.
Біологічна потреба — специфічна сила живих організмів, що
забезпечує їхній зв’язок із навколишнім середовищем для самозбереження і
саморозвитку, джерело активності живих систем.
Потребу інакше називають «спонуканням», «мотивацією».
Потреба виявляється і посилюється в разі відчуття нестачі чого-небудь, набуває
домінантного характеру та спричиняє дію, спрямовану на її задоволення.
Наприклад,
батьківський інстинкт, інстинкт продовження роду, харчовий інстинкт,
будівельний та інші.
Властивості інстинктів.
ü
Специфічність - інстинкти специфічні для кожного виду, тому їх ще називають видовими. Наприклад, багато
видів птахів будує гнізда, але ви ніколи не сплутаєте гніздо солов’я і ластівки
міської.
ü
Вродженість - інстинкти, при яких
тварина володіє від народження готовими уміннями діяти в них чи інших обставинах.
ü
Шаблонність - у всіх представників певного виду тварин
інстинкт проявляється однаково (в одній і тій же послідовності).
ü
Несвідомість - тварини не усвідомлюють значення своїх дій.
Перевага
вродженої поведінки, наприклад, відсмикування лапки від гарячого або гострого
предмета, полягає в тому, що ця дія відбувається дуже швидко й зазвичай
безпомилково. Це істотно знижує імовірність фатальних помилок, які могла б
допустити тварина, якби їй доводилося вчитися уникати вогню або затаюватися від
хижака. Крім того, вроджена поведінка зменшує затрати часу та енергії на
научіння.
Вроджена
поведінка сприяє виживанню виду одразу
після народження.
Висновки
Отже,
вроджена поведінка - це сукупність вроджених складних специфічних для виду
поведінкових реакцій, що виникає як відповідь на певну біологічну потребу і має
важливе значення для виживання окремих особин та виду в цілому.
Вроджена
поведінка забезпечує пристосованість тварин до типових для виду умов
середовища. Ці природжені складні прояви поведінки відображають корисний досвід
попередніх поколінь і спрямовані на отримання результату, корисного для даної
тварини чи виду.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ!
Використані джерела:
https://narodna-osvita.com.ua/7048-43-vrodzhena-nabuta-povednka-tvarin.html
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
УРОК 4 (30.03-03.04)
Набута поведінка тварин.
Пригадайте!
§
Що
таке вроджена, або інстинктивна поведінка?
§
Особливості
вродженої поведінки.
§
Стадії
здійснення вродженої поведінки.
§
Основні
групи інстинктів.
§
Значення
вродженої поведінки.
Опрацюйте §50
– Набута поведінка тварин.
Виконайте завдання:
1.
Що
таке набута поведінка тварин?
2.
Научіння
та його види.
3.
Види
пам’яті у тварин.
4.
Значення
набутої поведінки.
Вам
на допомогу.
??? Чи здатні безумовні рефлекси та інстинкти
забезпечити повне пристосування тварин до умов існування, що постійно
змінюються?
??? За допомогою чого
досягається це пристосування?
Тварини не
можуть успішно пристосовуватися до середовища, яке змінюється, опираючись лише на вроджені форми
поведінки — інстинкти. Ускладнення життя тварин призводить до того, що
провідного значення починає набувати новий, більш досконалий тип поведінки,
який дозволяє тварині відносно легко пристосуватися до змін навколишнього
середовища. Це набута поведінка.
Набута
поведінка забезпечує
пристосування кожної особини до змінних умов середовища впродовж
індивідуального розвитку. Прояви набутої поведінки не передаються з покоління в
покоління й не закріплюються у спадковості.
Научіння – зміна індивідуальної поведінки в
результаті попереднього досвіду, тобто взаємодії тварини з навколишнім світом.
Воно може бути як короткочасним, так і постійним, а його стійкість залежить від
пам’яті – здатності зберігати та використовувати інформацію з попереднього
досвіду. Без пам’яті научіння неможливе.
Світ, який
оточує тварину, постійно змінюється, і научіння дає можливість пристосуватися
до нових умов.
Научіння в певні
мірі властиве всім тваринам.
Так, в інфузорій
і гідр спостерігають реакцію «переляку» на вібрацію навколишнього середовища.
Якщо вібрація діє на них тривалий час, ці тварини перестають на неї реагувати (звикання).
Особливим типом
научіння є імпринтинг – фіксація в
пам’яті ознак об’єктів під час формування або корегування вроджених
поведінкових дій. Найбільш відомим прикладом імпринтингу є вироблення реакції
слідування у виводкових птахів. Наприклад, у гусенят після вилуплення
формується прив’язаність до першого побаченого об’єкта, що рухається. У
природних умовах цим об’єктом стає мати, і гусенята відразу після вилуплення
всюди слідують за нею. Якщо першим об’єктом, що рухається, виявляється людина
або навіть неживий предмет (м’яч), то гусенята прямуватимуть саме за ними.
Ще одним типом
научіння є метод проб і помилок. Він
полягає в тому, що тварина в разі виникнення потреби робить безліч різних дій
(проб), більшість з них виявляється марними (помилки). Але деякі допомагають
досягти мети, і тоді вони закріплюються.
У природних
умовах метод проб і помилок не завжди ефективний. Помилка може виявитися
останньою: зайцю не бажано помилятися у своїй поведінці, побачивши вовка.
Наслідування – форма научіння, при якій відбувається повторення
певних дій за більш дорослою або досвідченою особиною. Наприклад, хижаки
демонструють дитинчатам як слід полювати, птахи – співати.
Висновки
Отже,
набута поведінка – відносно стійкі зміни поведінки, що виникають впродовж життя
особини й забезпечують пристосування до мінливих умов життя.
Різні
види научіння забезпечують появу змін у поведінці у відповідь на зміни умов
існування.
Використані джерела:
________________________________________________________________________________
УРОК 5 (06-10.04)
Елементарна розумова діяльність тварин.
Пригадайте!
ТЕСТИ (натисни і перейди за посиланням)
Опрацюйте §51
– Елементарна розумова діяльність тварин.
Виконайте завдання:
1 Які
особливості елементарної розумової діяльності тварин?
2 Які
ознаки елементарної розумової діяльності тварин?
3. У
яких тварин спостерігається найвищий рівень розумової діяльності?
Вам
на допомогу.
Складовою
поведінки багатьох тварин є прояви розумової діяльності.
Будь-який хазяїн
домашньої тварини знає, що його собака (кіт, папуга тощо) дуже розумний. А
що свідчить про розумність тварини з погляду науки?
Ознаки
розумової діяльності
- Здатність правильно передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню найпростіших зв’язків між явищами зовнішнього середовища.
Науковці називають таку здатність екстраполяцією тварин.
- Ще
одна ознака використання готових або виготовлених ними
знарядь.
У давнину існувала думка, що людина
відрізняється від тварин тим, що може використовувати знаряддя праці. Та минув
час, і виявилося, що використання знарядь праці не є винятковою ознакою людини.
Досить багато тварин також цілком успішно ними користуються.
- Третьою знакою, що свідчить про елементарну розумову діяльність є здатність тварин до спілкування за допомогою змістовних сигналів, якими кодуються чи позначаються предмети середовища.
Висновки
Чим більше ми вивчаємо тварин, тим більше стає
зрозумілим, що прірви між мисленням людини й тварини не існує. Серед тварин
можна зустріти всі можливі варіанти розумової діяльності: починаючи від
найпростіших дій на основі рефлексів (як у гідри) і закінчуючи дуже складним
мисленням людиноподібних мавп.
Використані джерела:
_________________________________________________________________________________
УРОК 6 (06-10.04)
Індивідуальна поведінка тварин.
Пригадайте!
1. Що
таке елементарна розумова діяльність тварин?
2.Назвіть
ознаки проявів елементарної розумової діяльності тварин.
3. Наведіть
приклади «найрозумніших» тварин.
Опрацюйте §52
– Індивідуальна поведінка тварин.
Виконайте завдання:
1. Поняття
індивідуальної поведінки тварин.
2. Основні
форми індивідуальної поведінки тварин.
3. Види
поведінкових реакцій, що є основою індивідуальної поведінки тварин.
Вам
на допомогу.
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОВЕДІНКА – це поведінка окремих особин, спрямована на їх виживання та
пристосованість до умов середовища.
ОСНОВНІ ФОРМИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН
Форма
поведінки
|
Значення
|
Рухова
поведінка
|
Забезпечує
переміщення тварин у просторі за допомогою війок, джгутиків, хвилеподібних
рухів тіла, складок покривів, кінцівок тощо.
|
Харчова
поведінка
|
Спрямована на
забезпечення організму їжею та водою з використанням органів живлення й
травлення: щупальців, глотки, щелеп, дзьоба, язика, хобота тощо.
|
Терморегуляція
|
Дії, що
спрямовані на утворення, збереження або віддачу тепла у тварин, залежно від
умов середовища. Прикладами такої поведінки можуть бути міграції, сплячка,
заціпеніння, зігрівання на сонці тощо.
|
Пошуки або будівництво сховищ
|
Дії тварин,
спрямовані на відшукування або побудову місць для захисту від несприятливих
температур, опадів, хижаків. Такими сховищами є нори, гнізда, дупла, хатки
тощо.
|
Захисна
поведінка
|
Втеча, напад,
спротив, переховування, прикидання, завмирання, попередження.
|
Гігієнічна
поведінка
|
Дії, спрямовані
на підтримку чистоти тіла, позбавлення від шкірних паразитів. Це грязеві чи
пилові ванни, водяний душ чи купання, вичісування, вилизування тощо.
|
Дослідницька поведінка
|
Дії, спрямовані
на ознайомлення з предметами навколишнього середовища, полегшують виживання й
розмноження.
|
Ігрова
поведінка
|
Дії тварин, що
забезпечують формування навичок полювання, спілкування, збагачення
інформацією тощо.
|
Використання знарядь праці
|
Дії з предметами
середовища для здобування їжі та захисту. Найчастіше тваринами
використовуються камені, гілки, колючки.
|
Біологічні
ритми
|
Поведінка у
вигляді періодичних дій у відповідності до періодичних змін у середовищі.
Найвідомішими є добові та сезонні ритми.
|
Висновки
Форми індивідуальної поведінки надзвичайно різноманітні,
але жодна з них не існує відокремлено від інших; усі вони взаємодіють одна з
одною, забезпечуючи виживання особин в певному середовищі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий